2-2825

2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    25 листопада 2010р. Ленінський районний суд м. Луганська, у складі:

        головуючого – судді Матвєйшиної О.Б.

        при секретарі              Машталенко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забов’язання усунути порушення будівельних та санітарних норм,

ВСТАНОВИВ:

    У травні 2010 року позивачка  ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до відповідачки  ОСОБА_2, в якому послалася,що  їй на праві власності  належить домоволодіння АДРЕСА_1 розташоване на земельній ділянці яка межує з земельною ділянкою  по АДРЕСА_2 належній відповідачці, яка  з порушенням  будівельних та санітарних норм у безпосередній близькості до її житлового будинку,  збудувала на своїй земельній ділянці  сарай, де тримає  різноманітну домашню птицю, внаслідок чого вона не має можливості користуватися своїм будинком за своїм розсудом, не може відкривати вікно, бо весь  сморід від сараю  попадає до будинку, що створює певні  проблеми для неї та її хворого чоловіка, які потребують свіжого повітря. Крім того, галас птиці  також мішає її відпочинку та її хворого чоловіка. Мирним  шляхом вирішити  це питання з відповідачкою не надалося можливим.  21  вересня 2009 року вона зверталася до  виконкому Ленінської  районної ради у м. Луганську з цього приводу, перевіркою встановлено, що  зазначений сарай  збудовано з порушенням будівельних та санітарних норм.  Зазначеними діями  відповідачки  їй завдано моральної шкоди, оскільки вона змушена витрачати свій час на вирішення вказаної проблеми,  відвідувати різні інстанції,  змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя, ця ситуація її нервує, крім того вона переживає за стан здоров’я свого чоловіка, який не може  дихати свіжим повітрям внаслідок неможливості відкривати вікна, намагання вирішити питання мирним шляхом  призводить до конфліктів з відповідачкою, через що вона також нервується, це  також позначається негативно і на її стані здоров’я. Тому просить  зобов’язати відповідачку  усунути порушення будівельних та санітарних норм шляхом перенесення сараю для утримання  домашньої птиці  на відстань не менше 15 метрів від її житлового будинку у глибину своєї земельної ділянки, тобто за жилу зону  вулиці Академіка Вернадського, заборонити відповідачці  будівництво будь-яких інших господарських будівель для утримання домашніх тварин та птиці  ближче ніж 15 метрів  від її житлового будинку та в житловій зоні вулиці Академіка Вернадського, стягнути  з відповідачки на її користь  моральну шкоду у сумі  1700 гр.

    У судовому засіданні позивачка, та її представники підтримали позовні вимоги, дали суду пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

    Відповідачка проти позову заперечувала, послалася, що ніяких  господарських  споруд для утримання домашніх тварин та птиці на  виділеній їй у користування земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2  немає,  доказів того, що саме  її кури  ходять  по земельній ділянці позивачки, немає. Всі неприємності виникають тому, що позивачка не робить огорожу зі своєї сторони.  Тому вона просить відмовити у задоволенні позову.

    Заслухавши  пояснення сторін, свідків, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

    Згідно зі ст.103 Земельного Кодексу України в ласники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

      Статтею 15  Закону України « Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»  встановлено, що  п ідприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об'єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об'єктів зобов'язані дотримувати вимог санітарного законодавства.

-2-

Планування і забудова населених пунктів, курортів повинна передусім передбачати створення найбільш сприятливих умов для життя, а також для збереження і зміцнення здоров'я громадян.

Надання земельних ділянок під будівництво, затвердження норм проектування, проектної та нормативно-технічної документації на будівництво, реконструкцію об'єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення, розробка, виготовлення і використання нових машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, нових технологій здійснюється за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою.

У відповідності зі ст. 22 вказаного Закону   органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм.

Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.

    Згідно  п.3.25,  3.25а, 3.26  ДБН 360-92**  містобудування,  планування і забудова міських і сільських поселень, затверджених наказом  Державним комітетом  України у справах містобудування і архітектури  №44  від 17 квітня 1992 року  ( з наступними змінами)  для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок. Відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1, у тому числі між  житловими  будинками і літньою кухнею  та господарськими спорудами для худоби, свійських тварин та птахів  - 15 метрів. Відповідно до санітарних вимог майданчики для компосту, дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків, в тому числі і сусідніх садиб, сараї для утримання худоби і птиці - не ближче 12 м. Господарські будівлі й гаражі допускається об'єднувати на суміжних ділянках.  

    Судом встановлено, що позивачці на праві власності  належить домоволодіння АДРЕСА_1 розташоване на земельній ділянці,  яка межує з земельною ділянкою  по АДРЕСА_2  наданій у користування відповідачці та іншій особі. Відповідачкою з порушенням  будівельних та санітарних норм у безпосередній близькості до житлового будинку позивачки, без дотримання встановлених  ДБН 360-92  норм  відстані 12-15 метрів збудовано на  наданій їй земельній ділянці сарай, де утримується   різноманітна домашня птиця, чим створюються позивачці перешкоди у користуванні належним їй  домоволодінням, оскільки  внаслідок  крику птиці, та неприємного запаху від сараю, позивачка позбавлена доступу свіжого повітря до будинку, не може відкривати вікна свого будинку.

    Вказані обставини підтверджуються витягом про реєстрацію права власності  позивачки на будинок, свідоцтвом про право власності,  технічним паспортом, зверненнями позивачки  з приводу пташиного ґвалту та неприємних запахів, актами обстеження, відповідями на звернення позивачки, з яких вбачається, що наявність ґвалту та неприємного запаху з території відповідачки знайшла своє підтвердження. Поясненнями свідків – ОСОБА_3, ОСОБА_4 показавши що, відповідачка тримає птицю; свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, яки пояснили, що відповідачкою з порушенням  будівельних та санітарних норм у безпосередній близькості до житлового будинку позивачки, збудовано сарай, де утримується різноманітна домашня птиця, чим створюються позивачці перешкоди у користуванні належним їй  домоволодінням, оскільки  внаслідок  крику птиці, та неприємного запаху від сараю, позивачка позбавлена доступу свіжого повітря до будинку.

У відповідності зі ст. 386 ЦК України  держава забезпечує  рівний  захист  прав усіх суб’єктів  права власності, власник, який має  підстави передбачати можливість порушення свого права  власності  іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону  вчинення нею дій, які можуть порушити його права, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання  

-3-

такому порушенню, власник, права якого  порушені, має право  на відшкодування  завданої йому  майнової та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 391 ЦК України  власник майна  має право  вимагати  усунення перешкод у здійснення ним  свого  права користування та розпорядження майном.

    Таким чином, суд вважає встановленим, що  зазначеними діями відповідачки порушено  право власності позивачки, оскільки вона не може  вільно за своїм розсудом користуватися

належним їй будинком, а тому вона вправі вимагати захисту свого права зазначеним нею у позові способом.

Крім того, судом встановлено, що зазначеними діями відповідачки, які порушують  право власності позивачки, їй завдано моральної шкоди, про що нею надано  відповідне обгрунтовання та  відповідні докази, у тому числі і стосовно стану її здоров’я і стану здоров’я її чоловіка.

    Згідно зі ст.. 23 ЦК України:

1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

За таких обставин суд вважає, що позивачка має право вимагати усунення  зазначених порушень та відшкодування моральної шкоди, розмір моральної шкоди нею визначено з урахуванням вимог ст.. 23 ЦК України.  

Посилання  відповідачки про те, що  на  наданій їй земельній ділянці  відсутні господарські сараї з  птицею, а також покази свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, допитаних судом за її клопотанням, з цього приводу, суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються  наданими  позивачкою доказами, зазначеними вище, зокрема, актами обстеження земельної ділянки, якими  встановлено наявність сараїв та птахів  у них.

    Доказів про те, що  домашня птиця утримується  у  належних умовах, з дотриманням  санітарних норм, і ніяких  незручностей для позивачки, зокрема  підвищеного шуму внаслідок галасу птиці та  неприємного запаху від сараю,  немає, відповідачкою суду не надано.  

    Керуючись ст. 10,15,57,60,212 ЦПК України, ст. 23, 386,391 ЦК України, ст. 103 ЗК України,  Законом України « Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ДБН 360-92**  містобудування,  планування і забудова міських і сільських поселень, затверджених наказом  Державним комітетом  України у справах містобудування і архітектури  №44  від 17 квітня 1992 року  ( з наступними змінами), суд

ВИРІШИВ:

    Позоівні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити.

    Зобов’язати відповідачку ОСОБА_2  усунути порушення  права власності позивачки ОСОБА_1  шляхом перенесення сараю для утримання  домашньої птиці  на відстань не менше  15 метрів від житлового будинку ОСОБА_1, розташованого у АДРЕСА_1 у глибину своєї земельної ділянки, по АДРЕСА_2 тобто за жилу зону  вулиці Академіка Вернадського, усунувши  порушення  будівельних  та санітарних норм.

-4-

Заборонити відповідачці ОСОБА_2  будівництво будь-яких інших господарських будівель для утримання домашніх тварин та птиці  ближче ніж 15 метрів  від житлового будинку позивачки ОСОБА_1, розташованого у АДРЕСА_1 та в житловій зоні вулиці Академіка Вернадського.

Стягнути  з відповідачки ОСОБА_2  на  користь ОСОБА_1  моральну шкоду у сумі  1700 гр., та судові витрати: судовий збір – 51грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя