№ 2- 371/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2010 року , Володарський районний суд Київської області , в складі :
головуючого судді Ткаченка О.В.,
при секретарі Бондаренко Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні , в смт Володарка , цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2
до Лобачівської сільської ради Володарського району Київської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог :
відділ Держкомзему у Володарському районі Київської області,
Володарський районний відділ Київської обласної філії ДП „ Центр державного земельного кадастру”
про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю ,
ВСТАНОВИВ :
Позивачі звернулися в вересні 2010 року до суду з названим позовом , в якому вказувала , що вони успадкували земельну ділянку після смерті матері , на яку вони отримали Державний акт , але в Державному акті зроблено дописку та не вказано частки земельної ділянки , які вони успадкували тому позивачі вимушені звернутися до суду за захистом своїх інтересів.
Позивачі просять суд визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії І-КВ № 026728, виданий Лобачівською сільською радою 30 жовтня 2002 року на ім’я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 215 .
Зобов’язати Володарський районний відділ структурного відокремленого підрозділу „ Київського обласного реєстраційного центру” Державного підприємства „ Центр державного земельного кадастру” скасувати державну реєстрацію Державного акта на право приватної власності на землю серії І-КВ № 026728, виданий Лобачівською сільською радою 30 жовтня 2002 року на ім’я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 215.
У судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги посилаючись на обставини викладені у позові.
Представник відповідача Лобачівської сільської ради Володарського району Київської області у судове засідання не з’явився , до суду надійшла заява якою проти вимог позивача не заперечували та просили розгляд справи провести без участі їх представника.
Представник третьої особи Відділу Держкомзему у Володарському районі Київської області та представник третьої особи Володарського районного відділу Київської обласної філії ДП „ Центр державного земельного кадастру” проти вимог позивача не заперечували .
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачів, представників третіх осіб , та дослідивши письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити.
По справі встановлено, що 30 жовтня 2002 року позивачі по справі , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( відповідно свідоцтва про зміну імені ОСОБА_4 змінила ім’я на ОСОБА_1 ( а.с.6) отримали Державний акт на право приватної власності на землю ( спільна сумісна власність) серії І-КВ № 026728 виданий 30 жовтня 2002 року Лобачівською сільською радою на ім’я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,536 га та зареєстрований в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 215 ( а.с.7) на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ( а.с.8). В подальшому позивачами було виявлено неточності та дописи допущені у Державному акті .
Так, в державному акті від руки дописано місце розташування земельної ділянки , а відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі п. 2.9. Заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та його структурні підрозділи. Усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються. Заповнення вказаних документів здійснюється з використанням комп'ютерної техніки. Окрім того при заповненні Державного акта відповідний підрозділ не вказав їхні частки у сумісній власності на земельну ділянку .
Позивачі вимушені звернутися до суду за захистом своїх прав, оскільки інакших шляхом даний спір вирішити не можливо.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом , що передбачено ст.126 Земельного Кодексу України .
Стаття 202 ЗК України зазначає , що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.
Державний реєстр земель складається з двох частин :
а) книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею , договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок ;
б) поземельна книга , яка містить відомості про земельну ділянку.
Стаття 125 Земельного Кодексу України передбачає виникнення права на земельну ділянку , зокрема право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Стаття 155 ЗК України визначає відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок . Зокрема у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Ст. 393 Цивільного Кодексу України вказує, що правовий акт органу державної влади , органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Власник майна права, якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади , органом влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування , має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Беручи до уваги вище викладене, суд прийшов до наступних висновків. Оскільки, порядок заповнення державного акта чітко передбачений , а при видачі державного акта позивачам було допущено певні порушення , які не можливо виправити інакших шляхом окрім як за рішенням суду , та враховуючи , що представник відповідача визнав позовні вимоги суд вважає, що вимоги позивачів слід задовольнити в повному обсязі , що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб .
Керуючись ст.ст. 125,126, 155, 158 , 202 Земельного Кодексу України, ст.ст. 3, 5, 8, 13, 208, 209, 212-215 ЦПК України , суд , -
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати Державний акт на право приватної власності на землю ( спільна сумісна власність) серії І-КВ № 026728 , виданий 30 жовтня 2002 року Лобачівською сільською радою на ім’я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,536 га та зареєстрований в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 215 - недійсним
Зобов’язати Володарський районний відділ структурного відокремленого підрозділу „ Київського обласного реєстраційного центру” Державного підприємства „ Центр державного земельного кадастру” скасувати державну реєстрацію Державного акта на право приватної власності на землю ( спільна сумісна власність) серії І-КВ № 026728 , виданий 30 жовтня 2002 року Лобачівською сільською радою на ім’я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,536 га та зареєстрований в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 215.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В.Ткаченко
Ст. 393 Цивільного Кодексу України вказує, що правовий акт органу державної влади , органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Власник майна права, якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади , органом влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування , має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.