Справа № 2-а- 102/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 року, суддя Володарського районного суду Київської області , Ткаченко О.В.,
розглянувши справу у порядку скороченого провадження за адміністративним позовом
ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Володарському району Київської області
про визнання неправомірними дії Пенсійного фонду України та перерахунку пенсії,
В С Т А Н О В И В :
19 жовтня 2010 року до суду звернувся позивач з названим адміністративним позовом, в якому посилався на те, що вона є ліквідатором аварії на ЧАЕС 1 категорії та має інвалідність ІІ групи , перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Володарському районі та отримує пенсію в значно нижчому розмірі ніж це передбачено законом. Вона звернулася за захистом своїх порушених прав , до Управлінням Пенсійного фонду однак у проведенні перерахунку пенсії їй було відмовлено .
Позивач просить суд визнати протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України у Володарському районі Київської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії.
Зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй державної та додаткової пенсії як інваліду ІІ групи ( захворювання пов”язане з роботою на ЧАЕС) у відповідності до вимог ст.ст.49,50,54,67 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком , передбачену п.1ст.28 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” прожиткового мінімуму для осіб , що втратили працездатність , передбаченому ст.58 Закону України „ Про Державний бюджет на 2008 рік” , починаючи з дня прийняття рішення Конституційним Судом України № 1-28/2008 від 22.05.2008 року.
Суддя , оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини , дослідивши матеріали справи , заперечення надані відповідачем , приходить до висновку , що вимоги позивача слід задовільнити частково.
Так, по справі встановлено, що ОСОБА_2 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії , що стверджено посвідченням серії НОМЕР_1 та вкладкою до нього (а.с. 8) . Має ІІ групу інвалідності , що пов’язана з роботами на ЧАЕС ( а.с.9). Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Володарському районі та отримує пенсію ( а.с. 11) . Позивач , звернулася до Управління Пенсійного Фонду України у Володарському районі із письмовою заявою, в якій просила провести перерахунок та виплатити недоотримані суми державної пенсії та додаткової пенсії у відповідності до чинного законодавства ( а.с.4) , проте в задоволенні прохання відповідачем було відмовлено (а.с.5).
В своїх письмових запереченнях проти позову відповідач посилається на те, що до відому позивача було доведено , що вона отримує пенсію за віком відповідно до Закону України ” Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” .У відповідності до статті 10 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором , а особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором. Оскільки ОСОБА_2 обрала вид пенсії – за віком, то відповідно і втратила право на пенсію , як постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Однак позивач має право відповідно до ч.3 ст.45 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” на переведення з одного виду пенсії на інший , яке провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами. Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначено ст.44 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Жодних звернень з приводу призначення пенсії , як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи , з боку ОСОБА_2 до УПФУ у Володарському районі здійснено не було, а отже перерахунок не призначеної пенсії здійснити неможливо. Крім того , відповідно до п.п.2,4 ст.99 КАСУ позивач вийшла за межі позовної давності встановлені цим Кодексом. Відповідач просить суд відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову в повному обсязі.
Взявши до уваги матеріали справи вважаю , що при вирішенні даного спору необхідно застосовувати норми Конституції України, які є нормами прямої дії. Зокрема , ст. 19 ч. 2 Конституції України, вказує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 50 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , особам , віднесеним до категорії 1 , призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду , заподіяну здоров’ю , у розмірі - інвалідам ІІ групи – 75 % мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст.53 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” додаткова пенсія за шкоду , заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Обчислення і призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання , і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” , що визначено ст.54 ч.3 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Так, ст.54 ч.4 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” вказує , що в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів , щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою , не можуть бути нижчою по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.
Законом України „ Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в розділі ІІ пункт 28 статті 50 , 54 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладені в новій редакції , однак рішенням Конституційного Суду України № 1-28/2008 від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 розділ ІІ пункт 28 Закону України „ Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнано таким , що не відповідає Конституції України ( є неконституційним ). Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Конституцією України у ст. 92 визначено сфери , зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом . Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином , законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів , зупиняти їх дію чи скасовувати їх , оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві , і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів , внесення до них змін і доповнень , визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.
Беручи до уваги вище викладене можна зробити наступні висновки, що при прийнятті Закону України ?ро державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, було значною мірою звужене, гарантоване Конституцією України та Закону України ?ро статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, право особи на соціальний захист. Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчиненні вони на підставі , у межах повноважень та у спосіб , визначений Конституцією і Законами України . Ст.162 ч.2 КАС України передбачає , що у разі задоволення адміністративного позову , суд може визнати протиправними дії суб’єкта владних повноважень та зобов’язання його вчинити певні дії щодо усунення порушень або прийняти іншу постанову , яка б гарантувала дотримання і захист прав суб’єктів у сфері публічно-правових відносин. Таким чином, є всі правові підстави для визнання відмови Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області у перерахунку додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та державної пенсії –протиправною .
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України , при вирішенні справи слід керуватися принципом законності , відповідно до якого органи державної влади , органи місцевого самоврядування , їхні посадові та службові особи зобов’язанні діяти лише на підставах , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Встановлені обставини справи вказують, що Управління праці та соціального захисту населення повинно було нараховувати та виплачувати позивачу державну пенсію у відповідності до ст. 54 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” тобто - по ІІ групі інвалідності –8 мінімальних пенсій за віком ; та додаткову пенсію , як визначено ст.50 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , особам , віднесеним до категорії 1 , призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду , заподіяну здоров’ю , у розмірі - інвалідам ІІ групи – 75 % мінімальної пенсії за віком .
Статтею 28 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії з 12 січня 2005 року встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність , так відповідно до статті 52 Закону України „ Про державний бюджет на 2010 рік” встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для осіб , які втратили працездатність: з 1 січня - 695гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1жовтня-723гривень, з 1грудня-734гривень.
Оскільки зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених ст. 64 Конституції України, що передбачає таке у випадках воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Крім того , відповідно до ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Окрім того встановлення загальним законом іншого розміру відповідних виплат , ніж це передбачено спеціальним законом , є звуження обсягу гарантій у розумінні ч.3 ст.22 Конституції України. У випадку зупинення правових норм спеціального закону іншим законом суди повинні вирішувати питання щодо не застосування недійсної правової норми.
Враховуючи встановлені обставини, вважаю, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено чинною постановою Кабінету Міністрів України „ Про затвердження нового Порядку обчислення пенсії по інвалідності , що настала внаслідок каліцтва чи захворювання , і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 30 травня 1997 року № 523, положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". А в пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" розмір суми, з якої проводиться розрахунок пенсій, установлено всупереч положенням зазначеної статті Закону, причому ця сума не відповідає розмірам мінімальної пенсії за віком.
При вирішенні спору з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами слід при розрахунку державної пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовувати розмір прожиткового мінімуму для осіб, котрі втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” , не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.
Позивач у своїх вимогах ставить питання про проведення перерахунку та виплати державної та додаткової пенсії починаючи з 22.05.2008 року. Однак, ст. 99 КАС України вказує , що для звернення до адміністративного суду за захистом прав , свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк , який , якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тому вважаю , що проведення перерахунку та виплати державної та додаткової пенсії можливе починаючи з 15 березня 2010 року , взявши до уваги , що особа дізналася про порушене право , отримавши лист про відмову у перерахунку їй пенсії від відповідача від 15 вересня 2010 року .
Таким чином, позов підлягає до часткового задоволення та слід за необхідне визнати відмову відповідача щодо перерахунку та виплати державної пенсії та додаткової пенсії – протиправною . Зобов’язати Управління Пенсійного фонду у Володарському районі провести перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_2 – з 15 березня 2010 року.
Відповідач та позивач звільнені від сплати судового збору на підставі Декрету Кабінету Міністрі України „ Про державне мито”.
Керуючись ст.ст. 19 ,22 ,64, 92 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп / 2008 , ст. 52 Закону України „ Про державний бюджет на 2010 рік” , ст.ст. 50, 54, 62, 67, 71 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст.6, 9, 17, 89, 99, 158-163,183-2, 185, 186 КАС України, суддя,
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_2 про визнання про визнання неправомірними дії Пенсійного фонду України та перерахунку пенсії - задовольнити частково .
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області у перерахунку та виплаті державної пенсії та додаткової пенсіїОСОБА_2 – протиправною .
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Володарському районі Київської області провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю ОСОБА_2 , відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" – починаючи з 15 березня 2010 року, щомісячно з розрахунку 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Володарському районі Київської області провести перерахунок та виплату державної пенсії ОСОБА_2 , відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" – починаючи з 15 березня 2010 року з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком .
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В.Ткаченко