Справа № 2а-1635/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2010 р.

Сніжнянський міський суд Донецької області

в складі:

головуючого судді             Радченка В.Є.

при секретарі                   Камашевій С.В.

з участю:

позивачки – ОСОБА_1 (не з*явилась, повідомлена належним чином)

представника відповідача – Медвєдєвої І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 01.01.2009 р. по 1.10.2010 роки,-

ВСТАНОВИВ:

21.10.2010 року  ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 01.01.2009 р. по 1.10.2010 роки в сумі 2646 грн.

25.11.2010 року ОСОБА_1 згідно з вимогами ч. 1 ст. 51, ч. 1 ст.137 КАС України надала суду письмову заяву про зміну своїх позовних вимог, яка приєднана до справи. В свою чергу від представника відповідача надійшла письмова заява про те, що йому не потрібна перерва в судовому засіданні і не потрібний строк  для  підготовки до справи у зв'язку зі зміною позивачкою позовних вимог.

Згідно з письмовою заявою позивачки про зміну своїх позовних вимог вона просить суд про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за період з 01.01.2009 р. до 1.10.2010 р., зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 1.01.2009 року по 1.10.2010 р.

Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона віднесена до категорії дітей війни. Зазначила, що у 2009, 2010 р.р. ніяких доплат до пенсії відповідач не нараховував і не сплачував, що не відповідає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Отже, як вважає позивачка, відповідач порушив її права  та інтереси.

Позивачка в судове засідання не з*явилась. Про час та місце розгляди справи була повідомлена у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України позивачка надала суду письмове клопотання з проханням розглянути справу за її відсутності. В зв’язку з цим неприбуття у судове засідання позивачки, належним чином повідомленої та надавшої  суду письмове клопотання з проханням розглянути справу за її відсутності - не є перешкодою для  розгляду справи.

Представник відповідача за довіреністю Медвєдєва І.О. у судовому засіданні позов не визнала, надала заперечення проти позову, у яких вона посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про Державній бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавчо не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. У 2008 році згідно постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року позивачці була нарахована та виплачена державна соціальна допомога, як дитині війни. Вимоги позивачки щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просила суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм обставини.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  віднесена до соціальної групи “Діти війни” відповідно до вимог статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та знаходиться на обліку в УПФУ в м. Сніжне  Донецької області, що підтверджується копією паспорта громадянки України, копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 71. Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» від 26 грудня 2008 року N 835-VI встановлено, що  надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

     Названа норма передбачає встановлення   в абсолютних сумах розмірів лише тих  виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної  заробітної плати.  Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір  зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру  мінімальної пенсії за віком.  

     Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного  грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги ,що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист  дітей війни».

Виходячи з зазначеного позивачка, яка є пенсіонером і наділена статусом «дитина війни», за 2009 рік мала право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Також позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 1.01.2010 року по 1.10.2010 року.  

 Частиною 2 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з вимогами ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.  Позивачка звернулась до суду 21.10.2010 року. Суд вважає причину пропуску строку для звернення до адміністративного суду з вимогою про виплату підвищення до пенсії як дитині війни поважною у зв’язку з тим, що позивачка є людиною похилого віку та обов’язок щодо здійснення доплат та підвищень до пенсій чинним законодавством покладений на органи Пенсійного фонду України. Через це суд прийшов до висновку про необхідність поновити позивачці пропущений строк звернення до адміністративного суду.

               Згідно з ч. 7 ст. 9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.

Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на  приписи статті 88 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” в якій визначено, що в разі  недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій  між  Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені  законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі  за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.

Судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-15,159-163,185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 01.01.2009 р. по 1.10.2010 роки - задовольнити.

             Зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Сніжне  здійснити  ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії за рахунок коштів Державного бюджет України у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період часу з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року з урахуванням фактично здійсненних виплат.

            Зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Сніжне  здійснити  ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії за рахунок коштів Державного бюджет України у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період часу з 01.01.2010 року по 1.10.2010 року з урахуванням фактично здійсненних виплат.

            Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сніжнянський міський суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. В разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий: