УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-13430/2010 р. Головуючий в 1 інстанції Ходасевич О.В.
Категорія-НОМЕР_1 Доповідач Козлов С.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2010 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Болтунової Л.М.,
суддів: Козлова С.П., Максюта Ж.І.,
при секретарі: Бецман І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району м. Дніпропетровська на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району м. Дніпропетровська про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
В червні 2009 року позивач звернувся до суду з таким позовом, посилаючись на те, що на протязі 2004-2005 років з вини відповідача була залита водою належна йому на праві власності квартира №НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, чим йому була спричинена матеріальна та моральна шкода. З таких підстав позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 2289 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати по справі.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2010 року стягнуто з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 2289 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 51 грн. на оплату держмита та 252 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі посилаючись на недоведеність обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з’ясування, порушення норм матеріального та процесуального права Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Кіровського району м. Дніпропетровська просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в позові ОСОБА_1.
Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.ст. 256,257,261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. А згідно з ч.ч.4,5 ст.267 цього Кодексу сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення Дніпропетровської міської ради №1435 від 20.05.2004 р. на баланс Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району м. Дніпропетровська був переданий будинок АДРЕСА_1, в якому належна позивачу на праві власності квартира №НОМЕР_1 на протязі 2004-2005 років внаслідок прориву труб опалення та розгерметизації даху на горищних приміщеннях будинку заливалася водою, про що співробітниками ЖРЕП №7 та РЕУ №4 складалися відповідні акти від 01.04.2004 р., 13.05.2004 р., 23.04.2005 р., та 11.05.2005 р., чим була пошкоджена квартира позивача, на ремонт якої за договорами підряду від 06.02.2007 р. та від 12.03.2007 р., товарними чеками за лютий-березень 2007 року було витрачено 2289 грн. (а.с.7-17).
Таким чином, про порушення свого законного права позивач дізнався у 2004-2005 роках при пошкодженні квартири водою, але з позовними вимогами до суду про відшкодування спричиненої йому шкоди звернувся лише в червні 2009 року, тобто з пропуском встановленого законом строку позовної давності, при цьому поважних причин його пропуску суду не навів.
Між тим, вказані обставини справи та норми закону суд не врахував, а задовольняючи позовні вимоги позивача та залишаючи без уваги заяву відповідача про застосування строку позовної давності при розгляді цієї справи помилково виходив з того, що у позивача виникла можливість звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів лише з 2007 року коли його квартира висохла та була придатна до ремонту.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки зазначені судом причини не перешкоджали позивачу звертатися до суду з такими позовними вимогами з часу пошкодження його квартири, а тому не можуть визнаватися поважними.
Виходячи з наведеного рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального права та висновки якого не відповідають дійсним обставинам справи, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 на підставі ст.267 ЦК України.
Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району м. Дніпропетровська задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2010 року скасувати та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району м. Дніпропетровська про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: