Справа № 22ц-12664/10                          Головуючий в першій інстанції - Залімська Н.В.

Категорія - 44                                                    Доповідач - Котушенко С.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

        головуючого               Петренко І.О.

        суддів               Романюк М.М., Котушенко С.П.

        при секретарі           Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 12 липня 2010 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю, мотивуючи вимоги тим, що на підставі свідоцтва на право власності від 09 квітня 2010 року їй належить квартира АДРЕСА_1, яку вона придбала на публічних торгах. Продаж квартири, що належала раніше відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, відбувся в рамках проведення виконавчих дій за виконавчим написом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилючись на те, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 ухиляються від отримання письмової вимоги про звільнення спірної квартири, безпідставно вселили у квартиру свого родича ОСОБА_4, не пускають в квартиру її, а також представника КП "ДМБТІ" для проведення технічної інвентаризації квартири, позивачка просила усунути перешкоди в володінні, користуванні і розпорядженні квартирою шляхом виселення відповідачів без надання іншого житла; зобов'язати сектор громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ УМВС у Дніпропетровській області зняти ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 з реєстрації в квартирі і вселити її в дану квартиру.

Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 12 липня 2010 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ставлять питання про скасування рішення як незаконного та про повернення справи на новий розгляд.

           Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи 18 лютого 2010 року ОСОБА_5 придбала на публічних торгах квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 09 квітня 2010 року вона отримала нотаріально посвідчене свідоцтво про право власності на вказану квартиру, що знаходиться в користуванні відповідачів і звільнити її останні не бажають.

Задовольняючи позовні вимоги, суд посилався на те, що зазначена квартира належить ОСОБА_5, а тому вона як власник майна, на підставі ст.391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном.

Проте з такими висновками суду погодитись з огляду на таке.

Згідно Тимчасовому положенню про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5, обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

У відповідності з ч.2 ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Оскільки державна реєстрація права власності позивачки на спірний об'єкт нерухомості не проведена, проти чого не заперечував в суді апеляційної інстанції представник позивачки, право власності на нього у ОСОБА_5 ще не виникло.

Враховуючи те, що суд першої інстанції не взяв до уваги наведені обставини та норми закону, що регулюють встановлені правовідносини, висновки суду суперечать матеріалам справи, оскаржене судове рішення, на підставі п.3,4 ст.309 ЦПК України, підлягає скасуванню як постановлене передчасно, з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_5 в задоволенні позову.

Частиною 3 ст.303 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 12 липня 2010 року скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.  

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: