УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-12208/2010р.                                          Головуючий в 1 інстанції Резніченко М.С.

Категорія-21                                                                   Доповідач Козлов С.П.                  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         22 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:                                

                                           головуючого:    Болтунової Л.М.,

 суддів:               Козлова С.П., Максюта Ж.І.,

                                           при секретарі:   Бецман І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи:  ОСОБА_4, ОСОБА_5, П’ятихатська державна нотаріальна контора, Відділ Державної виконавчої служби П’ятихатського районного управління юстиції, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання недійсними договорів дарування, та за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи:  ОСОБА_4, ОСОБА_5, П’ятихатська державна нотаріальна контора, Відділ Державної виконавчої служби П’ятихатського районного управління юстиції, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, про відновлення становища, визнання договорів дарування та відповідних правочинів дійсними, -

        В С Т А Н О В И Л А:        

         Рішенням П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів дарування та ОСОБА_6 про відновлення становища, визнання договорів дарування та відповідних правочинів дійсними.

         В апеляційній скарзі посилаючись на недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду за його позовом та ухвалити нове рішення по суті його позовних вимог.

        Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування рішення суду.      

        Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.      

        Як правильно встановлено судом, ОСОБА_3 під час зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_4 побудував житловий будинок АДРЕСА_1, на який на підставі рішення П’ятихатської міської ради від 27.09.2001 р. йому було видано свідоцтво про право власності  та який за нотаріально посвідченим договором дарування від 26.10.2001 р. він подарував ОСОБА_2, а остання  подарувала його ОСОБА_3 за нотаріально посвідченим договором дарування від 25.12.2001 р..      

        Згідно зі ст.77 КпШС України, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, за життя батьків діти не мають права на їх майно, так само як і батьки не мають права на майно дітей.

        Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.

        Між тим, як встановлено судом, на час відчуження спірного домоволодіння неповнолітній син ОСОБА_3 - ОСОБА_1 майнових прав відносно нього не мав, проживав і був зареєстрований в іншому житловому приміщенні по АДРЕСА_2, тобто у встановленому порядку права користування спірним житловим будинком не набув, тому для укладення вказаного договору названим законом не вимагалося згоди органів опіки і піклування, на підставі чого були заявлені позовні вимоги про визнання його недійсним.      

        Інших підстав визнання спірних договорів недійсними ОСОБА_1 не заявляв.

        За таких обставин, дійшовши правильного висновку про безпідставність заявлених позовних вимог ОСОБА_1 суд обґрунтовано на підставі ст.77 КпШС України відмовив в їх задоволенні.

        Доводи ОСОБА_1 у скарзі про порушення його законних прав на спірний будинок при його відчуженні не ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні матеріалах справи і не спростовують правильність вищезазначених висновків суду, а фактично зводяться до одностороннього тлумачення регулюючого спірні правовідносини законодавства лише на свою користь та до переоцінки тих доказів, яким суд дав належну оцінку у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалися на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні у судовому засіданні відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.        

        В іншій частині рішення суду не оскаржується.

        Керуючись ст.ст. 307,308  ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

        Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

        Рішення П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2010 року залишити без змін.

        Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: