2-9369/2010
Р І Ш Е Н НЯ
Іменем України
/заочне/
18 листопада 2010 року м. Донецьк
Київський районний суд м. Донецька в складі
головуючого – судді Л.М. ПАВЛЕНКО
при секретарі – О.В. КОВАЛЬОВОЙ
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Київського районного суду м. Донецька справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Точмаш” про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди
ВСТАНОВИВ
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Донецька із позовом до ТОВ „Точмаш” про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди.
В позові вказав що він перебував у трудових правовідносинах з відповідачем з 03.10.1998 року. 08.09.2010 року він був звільнений з підприємства відповідача за скороченням штатів. Відповідач відповідні розрахунки з ним не провів, виникла заборгованість по заробітній платі у розмірі 7115,72 гр. Оскільки відповідач у добровільному порядку не бажає розрахуватись з позивачем, він вимушений звернутись до суду. До того ж у відповідності до ст.117 КЗпПУ позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку, оскільки добровільно вказані виплати відповідач відмовляється виплатити.
Крім того, позивач просить стягнути на його користь моральну шкоду, заподіяну відповідачем, так як із-за порушень, які були скоєні відповідачем, він був вимушений прикладати немало зусиль для організації свого життя, а саме йому необхідно було брати у борг гроші, що принижує його честь та гідність, до того ж він знаходиться у психологічному дискомфорті, та не має можливості придбати собі самі необхідні речі для існування. А тому оцінює моральну шкоду, заподіяну відповідачем у розмірі 5000гр.
Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, направив заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, в зв’язку з чим суд вважає можливим відповідно до положень ст.169 ЦПК України розглянути справу без участі позивача на підставі наявних даних.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується розпискою про вручення йому судової повістки, але про причини своєї неявки до суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надійшло, тому враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Судом встановлено, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з відповідачем. Наказом №182/к від 08.09.2010р. позивача було звільнено з підприємства відповідача за скороченням штатів, тобто за ст.. 40 п.1 КЗУпП, що підтверджується ксерокопією трудової книжки. Після звільнення с підприємства в порушення вимог ст. 116 КЗпП України в день звільнення повний розрахунок з позивачем проведено не було. Заборгованість по заробітній платі складає 7115,72 гр., що підтверджується довідкою ВАТ ТОЧМАШ №27/6 від 12.10.2010 року. А тому, суд стягує на користь позивача з відповідача вищезазначену суму заборгованості. Відповідно до вимог ч.1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки, підприємство, установа, організація повинні виплати працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Сума затримки розрахунку не приведена позивачем, а тому у цій частині позову суд відмовляє позивачу.
Крім того, судом встановлено, що своїми протиправними діями відповідач заподіяв позивачу фізичні та моральні страждання. Вона полягає в тому, що у зв”язку з тим, що позивачу не виплачувалась заробітна плата, він не мав можливості нормально існувати, харчуватись та покупати необхідні для життя речі.
Статтею 237-1 КЗпП України встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» «Судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності».
Розмір відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо ), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров”я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд, має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Таким чином, суд приходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути компенсацію за заподіяння моральної шкоди у розмірі 5000 грн.
Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Тому суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120грн., та державний збір у розмірі 121 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213, 214, 215, 218, 224-228 ЦПК України, ст. 116, 117 КЗпП України, суд, -
В И Р І Ш И В
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ВАТ „Точмаш” на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 7115 (сім тисяч сто п*ятнадцять) гр.. 72 коп. та моральну шкоду у розмірі 5000 (п’ять тисяч) гр.
Стягнути з ВАТ „Точмаш” судовий збір в розмірі 121 (сто двадцять одна) гр. у доход держави.
Стягнути з ВАТ „Точмаш” на користь ДП «Судово інформаційний центр» збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять ) гривен.
В іншій частині позову позивачу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ Л.М.ПАВЛЕНКО