ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" листопада 2010 р. Справа № 2a-3769/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Главача І.А.
при секретарі Заріцька Н.М.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися,
від відповідача:не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Відділення виконавчої дирекцій Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі
до відповідача: Підприємства Коломийської виправної колонії №41
про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків - недоїмки в сумі 1930,08 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
27.10.2010 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі (далі – позивач) звернулось в суд із адміністративним позовом до підприємства Коломийської виправної колонії № 41 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків - недоїмки в сумі 1930,08 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушенні статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не сплатив недоїмку по сплаті страхових внесків станом на 20.10.2010 року і дана заборгованість становить в розмірі 1930,08 гривень.
В судове засідання позивач не з’явився надавши заяву, якою просив розглядати справу без участі представника позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився однак на адресу суду надіслав відзив на позов в якому зазначив, що позовні вимоги та вказану заборгованість визнають повністю і просили розглядати справу без участі представника Коломийської виправної колонії № 41.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального захисту від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Коломиї та Коломийському районі як платник страхових внесків. Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», будучи страхувальником, зобов’язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Однак, відповідачем страхових внесків станом на 20.10.2010 року не сплачено. Недоїмка по сплаті страхових внесків, на вказаний період становить 1930,08 гривень.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.
Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Відповідно до вимог, встановлених частиною 3 статті 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.
Згідно частини 6 статті 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.
Частиною 10 статті 47 вказаного Закону передбачено, що страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.
Порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду встановлено Інструкцією «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України» затвердженою постановою Правління Фонду соціального захисту від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за №12 від 20.04.2001року.
В силу пункту 7.5 цієї Інструкції, юридичні особи – платники страхових внесків щоквартально у двох примірниках складають розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду, один примірник якої подається до робочого органу Виконавчої дирекції Фонду за місцем реєстрації страхувальника та підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства, виконавцем та завіряється печаткою.
Пунктом 4.12. вищевказаної Інструкції зазначено, що страхові внески сплачуються юридичними особами в день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Несплачені у цей строк страхові внески вважаються відповідно до пункту 5.1 Інструкції недоїмкою та стягуються у порядку, передбаченому законодавством.
Судом встановлено, що станом на 20.10.2010 року відповідачем не виконано обов’язку щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності в розмірі 1930,08 гривень. Наявність вказаної заборгованості відповідач відобразив у розрахунковій відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за ІII квартал 2010 року (а. с. 10 ).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний сплатити страхові внески на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, станом на 20.10.2010 року в розмірі 1930,08 гривень. Наявність такого обов’язку у відповідача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, даний обов’язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
З огляду на викладене, суд зазначає, що визнання відповідачем позовних вимог не суперечать закону та не порушують чиїх-небудь прав, свобод та інтересів.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Коломийської виправної колонії № 41 с. Товмачик, Коломийський район, Івано-Франківська область, (р/р 26000836, МФО 336462, код 08680135) на користь відділення виконавчої дирекцій Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Коломиї та Коломийському районі заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 1930 (одна тисяча дев'ятсот тридцять) грн. 08 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 15.11.2010 року.