У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц -10126/10 Головуючий у 1-й інстанції – Курочкіна О.М.
Категорія 46 Доповідач – Варенко О.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
11 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого – Гайдук В.І.
суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,
при секретарі - Самоткан В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2010 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісного нажитого майна , -
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий
Судді
У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц -10126/10 Головуючий у 1-й інстанції – Курочкіна О.М.
Категорія 46 Доповідач – Варенко О.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого – Гайдук В.І.
суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,
при секретарі - Самоткан В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2010 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл сумісного нажитого майна , -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2010 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Зазначеним рішенням позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд: визнав спільною сумісною власністю житловий будинок АДРЕСА_1.
Визнав за ОСОБА_1 ідеальну частку у житловому будинку АДРЕСА_1 розміром 5/20 частин вартістю 12263 грн.
Визнав за ОСОБА_2 ідеальну частку у житловому будинку АДРЕСА_1 розміром 15/20 частин вартістю 36788 грн.
В іншій частині позовних вимог суд відмовив. Вирішено питання щодо судових витрат.
Як на підстави апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням правління колгоспу «Більшовик» від 28.04.1989 року ОСОБА_2 було виділено земельну ділянку в розмірі 0,12 га по АДРЕСА_1 при купівлі будинку у ОСОБА_5 (т.2 а.с.49).
10 травня 1989 року відповідач купила у ОСОБА_5 цілий жилий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 на присадибній земельній ділянці присадибних земель колгоспу «Більшовик» (т.1 а.с.55-56).
Згідно рішення виконавчого комітету Петропавлівської районної ради народних депутатів від 06 серпня 1990 року № 183, ОСОБА_2 отримала дозвіл на будівництво індивідуального будинку в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.7) і розпочала закупівлю будівельних матеріалів (т.1 а.с.30-54).
Позивач зареєстрований в спірному будинку з 24.04.1992 року (т.1 а.с.14).
19 грудня1992 року сторони уклали шлюб (т.1 а.с.5).
Під час спільного проживання сторони побудували новий житловий будинок.
Рішенням Петропавлівського районного суду шлюб між сторонами розірвано 09.06.2000 року, рішення набрало чинності 20 червня 2000 року (т.1 а.с.4).
Відповідачу на підставі свідоцтва про право власності, виданого згідно рішенню виконкому Петропавлівської селищної ради від 10.12.2001 року № 244, на праві приватної власності належить один житловий будинок АДРЕСА_1 (т.1 а.с.29).
Згідно висновку № 40 додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 01 вересня 2008 року, в натуральному виразі частка будівельних та допоміжних матеріалів, придбаних в період з 1989 року по 19.12.1992 року і вкладених в будівництво житлового будинку АДРЕСА_1, що належить відповідачці ОСОБА_2, складає 54996 грн. 00 коп.
Ідеальна частка у сумісному домоволодінні з урахуванням будівельних та допоміжних матеріалів, придбаних у період з 1989 року по 19.12.1992 року і вкладених в будівництво житлового будинку АДРЕСА_1, яка належить відповідачці ОСОБА_2, складає 15/20 частини, у вартісному виразі від ринкової вартості будинку – 36788 грн. 00 коп.
Ідеальна частка у сумісному домоволодінні ОСОБА_1 складає 5/20 частини, у вартісному виразі від ринкової вартості будинку – 12263 грн. 00 коп. (т.1 а.с.188-200).
За таких обставин, суд першої інстанції, керуючись ст.ст.22,24,25,28,29 КпШС України, прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, поясненнями самих сторін та свідків.
Приведені в апеляційній скарзі доводи позивача щодо неприйняття судом того факту, що сторони почали спільно проживати з осені 1990 року та розпочали будівництво спільного домоволодіння не можуть бути прийняті до уваги, оскільки судом ретельно досліджувались всі обставини справи, про що зазначено в рішенні.
Доводи позивача в апеляційній скарзі щодо необ’єктивності додаткової судової будівельно-технічної експертизи також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки додаткова експертиза проведена судовим експертом ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що має кваліфікацію судового експерта за спеціальностями 10.6. «Дослідження об’єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів»; 10.7 «Розподіл земельних ділянок та визначення порядку користування земельними ділянками», стаж експертної роботи якої з 1997 року, експерт була попереджена про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України і підстав для сумніву в її об’єктивності і некомпетентності при проведенні експертизи у суду немає.
Інші доводи позивача в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 31 травня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий
Судді