ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2009 р. Справа № 2-а-2758/08
Волинський окружний адміністративний суд
в складі головуючого-судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Поліщук Т.І.,
з участю представника позивача Ткачук А.А.
з участю представника відповідача Денісова С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом підприємства теплових мереж «Ковельтепло» до контрольно-ревізійного управління у Волинській області про визнання неправомірними дій та скасування вимоги про усунення виявлених ревізією порушень,
ВСТАНОВИВ:
Підприємство теплових мереж «Ковельтепло» звернулося з позовом до контрольно-ревізійного управління про визнання неправомірними дій та скасування вимоги про усунення виявлених ревізією порушень.
Даний позов мотивовано тим, що контрольно-ревізійним відділом в Ковельському районі та м. Ковелі було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ПТМ «Ковельтепло» за період з 01.07.2006 по 01.07.2008 року. За результатами проведеної ревізії складено акт від 07.08.2008 року № 920-12/78 у якому зазначено, що в порушення пункту 6.11 розділу 6 «Соціальні пільги, гарантії та компенсації» Колективного договору позивача керівником підприємства видано накази від 28.02.2007 року № 44 , від 05.03.2008 року № 38 про виплату до 8-го березня матеріальної допомоги жінкам пенсіонерам підприємства № 51 від 12.03.2007 року та № 42 від 11.03.2008 року про вручення одноразової матеріальної допомоги до дня працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення пенсіонерам підприємства, що призвело до матеріальної шкоди на загальну суму 9464,00 гривень.
За результатами ревізії підприємству пред’явлено вимогу № 920-12/537 від 18.08.2008 року про усунення виявлених ревізією ПТМ «Ковельтепло» порушень, пунктом 2 якої вимагається вжити заходів згідно чинного законодавства щодо відшкодування незаконно виплаченої матеріальної допомоги колишнім працівникам підприємства – пенсіонерам на загальну суму 9470 гривень.
Вважають дії відповідача та вимогу незаконною із наступних підстав. Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» визначено головні завдання даної служби і в основному вони стосуються правильного використання бюджетних коштів усіх рівнів та державних фондів або використовують державне чи комунальне майно.
Пунктом 7 ст. 10 даного Закону КРУ надається право пред’являти керівникам та іншим особам підконтрольних установ, що ревізуються вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження та використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємством, установами та організаціями кошти і позички використовуються із порушенням чинного законодавства.
ПТМ «Ковельтепло» є госпрозрахунковим підприємством і відповідно до п.6.1 Статуту підприємства чистий прибуток підприємства після обов’язкових відрахувань залишається у його розпорядженні.
В колективному договорі п. 6.11 встановлено надавати пенсіонерам, які пропрацювали на підприємстві до виходу на пенсію не менше 5 років послуги і пільги як і працюючим при умові якщо вони ніде не працюють.
Вказані виплати проводились за погодженням адміністрації із профкомом з власних коштів підприємства.
Тобто, в даному випадку повноваження КРУ виходять в даному випадку за межі, визначені у спеціальному законі, порушують ст. 19 Конституції України, яка визначає, що державні органи та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб передбачені Конституцією та Законами України. Законом не передбачена самовільна перевірка будь-якого підприємства, в тому числі бухгалтерського обліку. А тому незаконна перевірка тягне за собою незаконне накладення штрафу за неправильне ведення бухгалтерського обліку, що підтверджує постанова Ковельського міськрайонного суду від 25.11.2008 року про скасування постанови КРУ від 09.09.2008 року про накладення на керівника підприємства адміністративного стягнення. Відповідно до законодавства обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній, господарській справі, що набрало законної сили не доказуються.
Крім цього, проведеною перевіркою порушень використання бюджетних коштів позивачем не виявлено.
Просять визнати дії відповідача неправомірними та скасувати вимогу в частині відшкодування незаконно виплаченої матеріальної допомоги колишнім працівникам підприємства на загальну суму 9464 гривні.
Представник позивача Ткачук А.А. в судовому засіданні позов підтримала повністю із підстав у ньому викладених та просить його задовольнити. Додатково суду пояснила, що дії відповідача неправомірними вважають в частині виставлення вимоги про відшкодування незаконно виплаченої матеріальної допомоги.
Представник відповідача Денісов С.П. позов не визнав, суду пояснив, що перевірка позивача управлінням проведена правомірно на підставі визначеного плану перевірок на 2 квартал 2008 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 07.08.2008 року №920-12/78 . Підприємство створене за рішенням Ковельської міської ради, використовує у своїй діяльності комунальне майно, тому перевірка проведена правомірно. Пунктом 6.11, на який посилається позивач, не передбачено виплати пенсіонерам матеріальної допомоги. Тому на підставі чинних актів підприємству виставлена вимога про відшкодування даних коштів. Просить в позові відмовити.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі вважає, що позов ПТМ «Ковельтепло» підлягає до повного задоволення із наступних підстав.
Відповідно до ст.6 ч 1 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.
Згідно ст. 17 ч. 1 КАС України компетенція адміністративних судів поширюються на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень, щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.
Статтею 72 п. 1 КАС України визначено, що обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи, або особа щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається із ст.2 Закону України «Про державну контрольно ревізійну службу в Україні» головним завданням державно контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобіганню їм у подальшому.
Згідно довідки № 417 ЄДРПОУ та Статуту підприємства ПТМ «Ковельтепло» є комунальним підприємством.
В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до плану роботи КРУ на другий квартал 2008 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ПТМ «Ковельтепло» за період із 01.07.06 року по 01.07.08 року.
За результатами ревізії складено акт № 920-12/78 від 07.08.2008 року, в якому зазначено, що в порушення п.6.11 розділу 6 «Соціальні пільги, гарантії та компенсації» Колективного договору ПТМ «Ковельтепло» виплаченої незаконно за 2007-2008 роки матеріальної допомоги колишнім працівникам на загальну суму 9470 гривень. Вказане порушення допущене керівником підприємства ОСОБА_3
У відповідності до зазначеного акту Контрольно-ревізійним відділом 18.08.2008 року № 920-12/78 керівнику підприємства пред’явлено вимогу, де п. 2 зазначено вжити заходів згідно чинного законодавства щодо відшкодування незаконно виплаченої матеріальної допомоги колишнім працівникам підприємства – пенсіонерам на загальну суму 9,470 гривень.
Суд аналізуючи зібрані та досліджені в ході судового розгляду докази вважає дії відповідача по виставленню вказаної вимоги неправомірними, а саму вимогу в частині відшкодування зазначених коштів такою, що підлягає скасуванню із наступних підстав.
Постановою Ковельського міськрайонного суду, яка набрала законної сили, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до контрольно-ревізійного управління у Волинській області про скасування постанови та закриття провадження в справі в частині нарахування незаконно виплаченої матеріальної допомоги встановлено, що при виплаті вказаної матеріальної допомоги підприємством не було порушено Колективного договору підприємства. Також зазначив, що виплата даної допомоги проводилась із чистого прибутку підприємства, яке воно вправі використовувати на власний розсуд. Крім цього, зазначено, що КРУ вузько трактується поняття надання матеріальної допомоги як визначено п.6.11. Колективного договору і тому суд прийшов до висновку, що порушень чинного законодавства при виплаті матеріальної допомоги пенсіонерам за 2007-2008 роки зі сторони підприємства не було.
Отже, виходячи із встановлених вищезазначених судовим рішенням обставин, суд вважає виставлену КРУ вимогу від 18.08.2008 року № 920-12/78 в частині вжиття заходів згідно чинного законодавства щодо відшкодування незаконно виплаченої матеріальної допомоги колишнім працівникам підприємства – пенсіонерам на загальну суму 9,470 гривень – неправомірною.
Крім цього, на думку суду пред’являючи вказану вимогу керівнику підприємства, контрольно-ревізійне управління вийшло за межі встановлені п. 7, 8 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», оскільки в самій вимозі не зазначено механізм її реалізації, і виходячи з її змісту фактично підприємство повинно саме собі відшкодувати кошти, а не відшкодувати їх в державний бюджет як визначено даною нормою закону, і повноваженнями щодо відшкодування яких наділений відповідач.
Також, пред’явити позов до працівників, які отримали допомогу на думку відповідача неправомірно, в даному випадку це право підприємства, а не обов’язок.
На думку суду питання, які ставить в п.2 своєї вимоги відповідач, це внутрішня компетенція підприємства, а не контрольно-ревізійного управління.
Отже, враховуючи вищезазначене, вимога КРУ від 18.08.2008 року № 920-12/78 в частині вжиття заходів згідно чинного законодавства щодо відшкодування незаконно виплаченої матеріальної допомоги колишнім працівникам підприємства – пенсіонерам на загальну суму 9,470 гривень підлягає скасуванню.
Доводи представника відповідача щодо правомірності та правильності дій та вимог КРУ щодо відшкодування коштів судом до уваги не приймаються, оскільки вони повністю спростовані в ході судового розгляду справи та не відповідають фактичним обставинам справи.
Керуючись ст. 160 ч. 3, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», Постанови Кабінету Міністрів № 550 від 20.04.2006 року «Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою», суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати дії контрольно-ревізійного управління у Волинській області по виставленню вимоги щодо відшкодування незаконно виплаченої матеріальної допомоги колишнім працівникам підприємства в сумі 9470 гривень неправомірними.
Скасувати вимогу № 920-12/537 від 18.08.2008 року про усунення виявлених ревізією підприємства теплових мереж «Ковельтепло» порушень в частині відшкодування незаконно виплаченої матеріальної допомоги колишнім працівникам підприємства – пенсіонерам – на загальну суму 9470 гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, тобто з 10 березня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий Р.С.Денисюк