УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-10577/10 Головуючий у 1й інстанції-Слюсар Л.П. Категорія - 53 Доповідач - Пищида М.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2010 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - Баранніка О.П.
суддів - Пищиди М.М., Кіктенко Л.М.
при секретарі - Лещинській Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі Державного підприємства "Адміністративно - господарське підприємство" на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2010 року за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства "Адміністративно - господарське підприємство" про стягнення не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки трудової книжки і за час затримки розрахунку, а також стягнення моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а :
У серпні 2009 року позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про стягнення не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки трудової книжки і за час затримки розрахунку, а також стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 03 березня 2008 року її було прийнято на роботу до Державного підприємства "Адміністративно - господарське підприємство" на посаду заступника директора підприємства на підставі наказу № 2 – ВК від 03. 03. 2008 року. 21 липня 2009 року її було звільнено. З 01 січня 2009 року по день звернення з позовною заявою до суду вона не отримала належної їй заробітної плати.
Позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за січень 2009 року в розмірі 2756 грн. 88 коп., за лютий 2009 року – 2229 грн. 18 коп., за березень 2009 року – 2458 грн. 20 коп., за квітень 2009 року – 2429 грн. 83 коп., за травень 2009 року – 2248 грн. 54 коп., за червень 2009 року – 2458 грн. 20 коп., за липень 2009 року – 2438 грн. 20 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 21 липня по 19 жовтня 2009 року в розмірі 10666 грн. 60 коп., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а всього 28685 грн. 75 коп.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Адміністративно - господарське підприємство" на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за січень 2009 року в розмірі 2756 грн. 88 коп., за лютий 2009 року – 2229 грн. 18 коп., за березень 2009 року – 2458 грн. 20 коп., за квітень 2009 року – 2429 грн. 83 коп., за травень 2009 року – 2248 грн. 54 коп., за червень 2009 року – 2458 грн. 20 коп., за липень 2009 року – 2438 грн. 20 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 21 липня по 19 жовтня 2009 року в розмірі 10666 грн. 60 коп., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а всього 28685 грн. 75 коп. Стягнуто з Державного підприємства "Адміністративно - господарське підприємство" на користь держави судовий збір в розмірі 295 грн. 36 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення в розмірі 120 грн.
В апеляційній скарзі Державне підприємство "Адміністративно - господарське підприємство" просить скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду.
З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи і давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями учасників процесу.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції вважав , що в період знаходження в трудових відносинах з відповідачем з січня 2009 року позивачка заробітну плату не отримувала, в день звільнення з нею розрахунок здійснено не було.
Цей висновок районного суду ґрунтується на матеріалах справи й відповідає вимогам закону.
Так, судом встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах, відповідно до наказу № 2-ВК від 03. 03. 2008 року ОСОБА_2 була прийнята на роботу до Державного підприємства "Адміністративно - господарське підприємство" на посаду заступника директора підприємства.
Згідно наказу № 6 –к від 21. 07. 2009 року ОСОБА_2 звільнена з посади заступника директора Державного підприємства "Адміністративно - господарське підприємство" за згодою сторін.
Відповідно до розрахункових листів, заробітна плата ОСОБА_2 за січень 2009 року складала 2756 грн. 88 коп., за лютий 2009 року – 2229 грн. 18 коп., за березень 2009 року – 2458 грн. 20 коп., за квітень 2009 року – 2429 грн. 83 коп., за травень 2009 року – 2248 грн. 54 коп., за червень 2009 року – 2458 грн. 20 коп., за липень 2009 року – 2438 грн. 20 коп.
Як пояснив в ході судового засідання у суді апеляційної інстанції представник відповідача, розрахунок з позивачкою до січня 2010 року не проводився.
Відповідно до правил ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні , власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно правил ч.1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 237 -1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона, зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених законом.
Посилання апелянта на те, що позивачка у зазначений період часу не працювала, не може бути прийнята до уваги, оскільки ці обставини заперечуються довідкою Державного підприємства "Адміністративно - господарське підприємство" про середню заробітну плату(дохід) № 9/24 від 13. 01. 2010 р., виданою ОСОБА_2 для розрахунку виплат на випадок безробіття.
Таким чином, приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Перевіривши справу в повному об'ємі, судова колегія приходить до висновку про обгрунтованість висновків суду та безпідставності приведених в апеляційній скарзі доводів.
Керуючись ст.ст. 218, 303,308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністративно - господарське підприємство" – відхилити.
Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді :
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-10577/10 Головуючий у 1й інстанції-Слюсар Л.П. Категорія - 53 Доповідач - Пищида М.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2010 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - Баранніка О.П.
суддів - Пищиди М.М., Кіктенко Л.М.
при секретарі - Лещинській Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі Державного підприємства "Адміністративно - господарське підприємство" на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2010 року за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства "Адміністративно - господарське підприємство" про стягнення не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки трудової книжки і за час затримки розрахунку, а також стягнення моральної шкоди,
керуючись ст.ст. 209, 303,308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністративно - господарське підприємство" – відхилити.
Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді :