Судове рішення #12149143

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2010 року                                                               Справа №  Б26/145-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Джихур О.В. (доповідач)    

суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:       

від скаржника: Лихопьок Д.П., довіреність № б/н  від 10.01.09,  предстанвик;

від боржника: Кудрик Т.М., довіреність № б/н  від 25.09.10,  представник;

від ВАТ КБ “Правекс –Банк”: Чечуліна К.С., довіреність № 807/Д  від 26.03.10,  представник;

розпорядник майна Лященко С.С. та представник ДПІ у АНД районі у судове засідання не з’явилися, про час та місмце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги науково –виробничої приватної фірми “Семікс”, м. Дніпропетровськ та приватного підприємства “ТЕП-4”, м. Дніпропетровськ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області  від 06 травня 2010 року  у справі № Б26/145-09 

за заявою приватного підприємства “ТЕП-4”, м. Дніпропетровськ

до    науково –виробничої приватної фірми “Семікс”, м. Дніпропетровськ

про  визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06 травня 2010 року (суддя Камша Н.М.) за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів науково –виробничої приватної фірми “Семікс”, зобов’язано розпорядника майна окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку “Правекс –Банк”, м. Київ на суму 11 973 965 грн. 85 коп. -1 черга задоволення та внести окремо відомості про майно боржника яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав, внести до реєстру вимоги щодо виплати заробітної плати, вимоги приватного підприємства “СРК”, м. Дніпропетровськ на суму 165 180 грн. відхилено, погоджено дату проведення перших загальних зборів кредиторів -17 травня 2010 року.

З вказаною ухвалою не погодились боржник науково –виробнича приватна фірма “Семікс” та ініціюючий кредитор приватне підприємство “ТЕП-4”, м. Дніпропетровськ, які подали апеляційні скарги.

Ухвалою від 17 серпня 2010 року (т.3 а.с.49) Дніпропетровський апеляційний господарський суд припинив апеляційне провадження у справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 13 жовтня 2010 року ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2010 року скасована, справа передана до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження (т.3 а.с.89).

В своїй апеляційній скарзі боржник науково –виробнича приватна фірма “Семікс” оспорює грошові вимоги ініціюючого кредитора приватного підприємства “ТЕП-4” та публічного акціонерного товариства комерційний банк “Правекс –Банк”.

Боржник вважає, що безспірні вимоги приватного підприємства “ТЕП-4” на суму 597 367,60 грн. підтверджуються рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2008 року у справі №1/190-08, які виникли у ТЕП-4 на підставі договору уступки права вимоги від 25 квітня 2008 року, який боржник вважає недійсним, у зв’язку з чим грошові вимоги приватного підприємства “ТЕП-4” до науково –виробничої приватної фірми “Семікс” в сумі 597 367,60 грн. є необгрунтованими та безпідставними.

Боржник заперечує проти внесення до реєстру кредиторів грошових вимог публічного акціонерного товариства комерційного банку “Правекс –Банк”, оскільки вважає, що Банк невірно застосовує положення про заставу, об’єднує правові наслідки невиконання основного зобов’язання, забезпеченого договором поруки та договором застави для заставодавця –майнового поручителя, за зобов’язанням, забезпеченим заставою його майна.

Посилаючись на положення ст.ст.572, 583, 589 Цивільного кодексу України боржник зазначає, що задоволення вимог кредитора, які забезпечені заставою обмежується вартістю предмета застави.

Скаржник вважає, що грошові вимоги Банку не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Боржник просить скасувати частково ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06 травня 2010 року, відхилити грошові вимоги приватного підприємства “ТЕП-4” на суму 597 367,60 грн. та грошові вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк “Правекс –Банк” на загальну суму 11 973 965,85 грн. (т.2 а.с.72).

В судовому засіданні 22 листопада 2010 року представник боржника пояснив, що не має заперечень щодо вимог ініціюючого кредитора –приватного підприємства “ТЕП-4”, але з письмовою заявою щодо зміни підстав до апеляційного господарського суду не звернувся, у зв’язку з чим судова колегія перевіряє доводи боржника викладені в апеляційній скарзі.

В своїй апеляційній скарзі приватне підприємство “ТЕП-4” оспорює грошові вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк “Правекс –Банк”, вважає, що вимоги Банку є майновими, оскільки Банк одержує задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Приватне підприємство “ТЕП-4” просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06 травня 2010 року скасувати в частині зобов’язання розпорядника майна окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк “Правекс –Банк” на суму 11 973 965,85 грн. (т.2 а.с.88).

Публічне акціонерне товариство комерційний банк “Правекс –Банк” доводи апеляційної скарги приватного підприємства “ТЕП-4” заперечує, вважає ухвалу господарського суду законною, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників скаржника, боржника та представника публічного акціонерного товариства комерційного банку “Правекс –Банк” судова колегія вважає, що апеляційні скарги науково –виробничої приватної фірми “Семікс”, та приватного підприємства “ТЕП-4” задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Провадження у справі про банкрутство науково –виробничої приватної фірми “Семікс” порушено 21 травня 2009 року за заявою приватного підприємства “ТЕП-4”, м. Дніпропетровськ.

11 серпня 2009 року за результатами підготовчого засідання визначено розмір вимог ініціюючого кредитора в сумі 597 367,60 грн., введена процедура розпорядження майном до 11 лютого 2010 року, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Лященко С.С. (т.1 а.с.57).

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство науково –виробничої приватної фірми “Семікс” опубліковано в газеті “Голос України” від 22 серпня 2010 року №157.

06 травня 2010 року за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів науково –виробничої приватної фірми “Семікс”, розглянуто заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк                 “Правекс –Банк” про грошові вимоги до боржника на суму 11 973 965,85 грн., клопотання боржника про припинення провадження у справі у зв’язку з відсутністю доказів стійкої неплатоспроможності, клопотання боржника про зупинення провадження у справі до вирішення по суті спору за позовом боржника до приватного підприємства “ТЕП-4”, приватного підприємства “Спецбудмонтаж” про визнання договору уступки вимоги від 25 квітня 2008 року недійсним.

Боржник оспорює грошові вимоги кредитора приватного підприємства “ТЕП-4” в розмірі 597 367,60 грн.

Приватне підприємство “ТЕП-4” є ініціюючим кредитором, розмір грошових вимог цього кредитора встановлений господарським судом в підготовчому засіданні, що підтверджується ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2009 року (т.1 а.с.57), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2009 року (т.1 а.с.93), постановою Вищого господарського суду України від 17 лютого 2010 року (т.1 а.с.154).

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство) в підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обгрунтованість заперечень боржника.

Отже, оцінка обгрунтованості грошових вимог ініціюючого кредитора приватного підприємства “ТЕП-4” надана господарським судом раніше на стадії підготовчого засідання і не може бути предметом розгляду в попередньому засіданні.

Доводи боржника про недійсність договору уступки вимоги, на підставі якого до ініціюючого кредитора приватного пдприємства “ТЕП-4” перейшло право вимоги від боржника боргу в розмірі 597 367,60 грн. не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд, встановлюючи грошові вимоги кредиторів, виходить з дійсності договірних відносин сторін.

На час розгляду грошових вимог ініціюючого кредитора договір уступки вимоги від 25 квітня 2008 року діяв, недійсним у встановленому законом порядку не визнано.

В разі визнання договору уступки вимоги недійсним в судовому порядку боржник має право подати заяву про перегляд ухвали господарського суду Дніпропетровської області за результатами підготовчого засідання за нововиявленими обставинами.

Не погоджується судова колегія з доводами скаржників щодо включення до реєстру кредиторів вимог публічного акціонерного товариства комерційного банку “Правекс –Банк” на суму 11 973 965,85 грн.

Матеріали справи свідчать, що боржник Науково –виробнича приватна фірма “Семікс” виступив майновим поручителем за виконання ОСОБА_6 зобов’язань за договором про відкриття кредитної лінії від 09 вересня 2008 року, укладеним останнім з акціонерним комерційним банком “Правекс –Банк”, передав в іпотеку Банку нерухоме майно, що належить науково –виробничій приватній фірмі “Семікс”, що підтверджується копією договору іпотеки (т.3 а.с.104-107), копією витягу з Державного реєстру іпотек (т.3 а.с.108).

Згідно вказаного договору іпотекодавець поручився перед Банком за виконання боржником зобов’язань за договором про відкриття кредитної лінії щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми за кредитом.

Відповідно до другого абзацу частини 6 ст.14 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника.

Згідно ст.575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь –кого з них окремо.

Отже пред’явлення вимоги Банком до  науково –виробничої приватної фірми “Семікс” не суперечить діючому законодавству.

Не можна погодитися з твердженням ініціюючого кредитора, що вимога Банку має майновий, а не грошовий характер.

По –перше, основне зобов’язання, тобто кредит має грошовий характер.

По –друге, ст.7 Закону України “Про іпотеку” встановлює, що якщо вимога за основним зобов’язаням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов’язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов’язання.

В пункті 1.2 договору іпотеки визначено грошове (основне) зобов’язання, яке забезпечується іпотекою.

В –третє, пунктом 2.1.5 договору іпотеки передбачено, що Банк має право вимагати від іпотекодавця та/або позичальника дострокового виконання основного зобов’язання, у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем та/або позичальником своїх обов’язків за основним зобов’язанням та/або обов’язків за договором іпотеки та/або обов’язків за іншими договорами, що забезпечують виконання обов’язків позичальника за основним зобов’язанням.

Розмір боргу ОСОБА_6 перед Банком підтверджується копією виконавчого напису нотаріуса від 25 травня 2009 року (т.3 а.с.109).

Отже, вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк            “Правекс –Банк” мають грошовий характер.

Відповідно до частини 6 статті 14 Закону про банкрутство вимоги кредиторів, забезпечені заставою майна боржника, підлягають обов’язковому внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо, як і вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторскої винагороди, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян (згідно із заявами кредиторів, а за їх відсутності –за данними обліку боржника).

Вимоги всіх названих кредиторів становлять Єдиний реєстр, що формується розпорядником майна.

Стаття 15 Закону про банкрутство визначає, які відомості повинні міститися в реєстрі вимог кредиторів. Зокрема в реєстрі зазначається черговість задоволення кожної вимоги. Стаття 31 Закону про банкрутство встановлює черговість задоволення вимог кредиторів. Так, в першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.

Відповідно до ст.26 ч.2 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Аналізуючи наведені норми Закону, судова колегія не вбачає порушень щодо віднесення вимог кредитора публічного акціонерного товариства комерційного банку “Правекс –Банк”  в розмірі 11 973 965,85 грн. до першої черги задоволення.

З врахуванням викладеного судова колегія  вважає, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 06 травня 2010 року в оскаржуваній частині відповідає діючому законодавству, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 103-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд –

  ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги науково –виробничої приватної фірми “Семікс”, м. Дніпропетровськ та приватного підприємства “ТЕП-4”, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06 травня 2010 року у справі №Б26/145-09 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                           О.В. Джихур      

Суддя                                                                                  О.М. Виноградник     

Суддя                                                                                  О.М. Лисенко     

          

(Дата підписання постанови в повному обсязі  24.11.10р.)

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація