Справа №2а-1066/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Слюсар Л.П.
при секретарі Карпенко І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України « Про соціальний захист дітей війни», -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка в вересні 2010 року звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що відповідно до Закону України “ Про соціальний захист дітей війни ” має статус дитини війни, у зв’язку з чим згідно ст. 6 цього Закону має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на це у періоди з 09 липня 2007 по 02 січня 2010 роки така допомога їй не виплачувалася у належному розмірі. Просила суд: визнати противоправною бездіяльність відповідача по невиконанню з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 27 вересня 2010 року приписів статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»; визнати її право на отримання невиплаченої соціальної допомоги, встановленої ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб на відповідний період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 27 вересня 2010 року; зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй соціальну допомогу за вказаний період часу; стягнути судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 18 жовтня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в частині визнання противоправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України по невиконанню з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 28 березня 2010 року приписів статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» та визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги , встановленої ст.6 Закону України « про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% відсотків прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб на відповідний період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 28 березня 2010 року та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити їй соціальну допомогу за вказаний період часу - залишено без розгляду.
Відповідно до листа від 28.10.2010 року позивачка просила розглядати справу в її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився. В запереченнях на позов вказав, що позов не визнають у повному обсязі, посилаючись на те, що починаючи з 01.01.2008 року позивачці вже виплачується підвищення, як « дитині війни» згідно зі ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», ст.14 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України « Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», та Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», в саме: , з 01.10.2008 року по теперішній час – 49,80 грн. Просив в задоволені позову відмовити.
Суд дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, Управлінням Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська була призначена та виплачується пенсія за віком , що за період з 29 березня по 29 вересня 2010 року нараховувалася без врахування підвищення її розміру на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”.
Відповідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” визначено, що для осіб, що мають відповідний статус, розмір пенсії, довічного утримання або соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Уряду України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата за період з 29 березня 2010 року по 29 вересня 2010 року дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .
Судом встановлено, що Управління протягом того року цього не здійснювало, а виплати проводились на підставі п.8 Постанови Уряду України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28 травня 2008 року.
Відтак, у зв’язку з неправильним тлумаченням вимог законів відповідач допустив протиправність дій та, як наслідок, порушення права позивача, тому вимоги позивачки заявлені щодо періоду з 29.03.2010 року по 29.09.2010 року є законними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України із відповідача підлягають стягненню на користь позивачки понесені судові витрати по справі в розмірі 3 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 22, 92, 152 Конституції України, ст.ст.1,3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10 рп/ 2008, Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік», Законом України «Про державний бюджет на 20109 рік », ст. ст. 8, 10, 11, 12, 18, 69, 94, 128, 158, 160-163, 186 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 29 березня 2010 року по 29 вересня 2010 року.
Визнати право ОСОБА_1 на отримання невиплаченої соціальної допомоги, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб на відповідний період часу з 29 березня 2010 року по 29 вересня 2010 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», і провести відповідні виплати за період з 29 березня 2010 року по 29 вересня 2010 року з урахуванням виплачених сум.
Стягнути із Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом протягом 10 днів з дня її проголошення апеляційної скарги.
Суддя Л.П. Слюсар