Справа  № 2-4292/ 2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада  2010  року             Індустріальний  районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого  судді   -      Слюсар Л.П.

                 при секретарі             -      Карпенко І.Ю.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду  м. Дніпропетровська цивільну  справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу суд, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2010 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, в позовній заяві і у судовому засіданні посилалася на те, що 09 листопада 2002 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу є  син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 2008 року між нею та відповідачем припинені шлюбні відносини і ведення спільного господарства.  Причиною розпаду сім’ї  - відсутність спільних поглядів на сімейне життя. Повне непорозуміння один до одного,  що  спричинило  втрату кохання та поваги. Примирення не можливе. Вказала що вони проживають окремо. Після розірвання шлюбу син буде проживати з позивачкою. На його утримання відповідач матеріальну допомогу добровільно надає. Спору про розділ майна не має.  Просила шлюб розірвати.    

Відповідач в судове засідання з’явився. Позовні вимоги визнав. Просив шлюб розірвати  в зв’язку з фактичним припиненням  шлюбних відносин.

 Виходячи із наведеного, суд  вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

 Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього Кодексу.  Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Так, в судовому засіданні встановлено, що між сторонами 09 листопада 2002 року в  Відділі реєстрації актів громадянського стану Індустріального районного управління юстиції               м. Дніпропетровська, актовий запис № 815, був зареєстрований шлюб. Від спільного життя є син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Судом встановлено, що сторони з 2008 року проживають окремо, спільне господарство не ведеться,  примирення не можливе. Майновий спір  відсутній.  Спір про місце проживання сина відсутній.  

Причиною розпаду сім’ї  - відсутність спільних поглядів на сімейне життя. Повне непорозуміння один до одного,  що  спричинило  втрату кохання та поваги

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін.

При постановленні рішення, суд враховує те, що сторони наполягають на розірванні шлюбу, сімейно-шлюбні відносини припинені, а тому приходить до висновку про те, що сім’я сторін розпалася остаточно та відновлена бути не може.

Приймаючи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст. 104, 110 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3,7,10, 11, 15, 57,88, 130,174,  212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований  09 листопада 2002 року в  Відділі реєстрації актів громадянського стану Індустріального районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис № 815, які мають малолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - розірвати.

Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу не змінювати.

          Рішення може  бути оскаржено  в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення  апеляційної скарги.

              Суддя:                                                                                       Л.П. Слюсар