Справа № 2-3021/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2010 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді: Слюсар Л.П.
при секретарі : Карпенко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, Територіальної громади в особі Індустріальної районної у м.Дніпропетровську ради про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2009 р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача виконкому Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на квартиру посилаючись на те, що його батькам – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 Після її смерті відкрилася спадщина на Ѕ частину квартири. Позивач у 6-ти місячний строк не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, так як він, дружина та двоє його дітей оселилися в квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 Після його смерті відкрилася спадщина на Ѕ частину квартири. Після його смерті позивач з родиною продовжував жити у квартирі, тобто фактично прийняв спадщину, розпорядився особистими речами батька, віддавши їх родичам. Крім позивача інших спадкоємців немає. Просить позивач встановити факт прийняття ним спадини після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2010 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2010 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2010 року скасовано і справа направлена на новий розгляд.
При новому розгляді справи позивачем були уточнені позовні вимоги та визначені сторони по справі. В уточненій позовні заяві позивач та представники позивача просили встановити факт прийняття спадщини – по ј частині квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та чоловіком ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3, встановити факт прийняття спадщини ѕ частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1.
Представник відповідача територіальної громади в особі Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради у судове засідання з'явився. Проти задоволення позовних вимог заперечував. Суду пояснив позивач не надав доказів постійного проживання зі спадкодавцями на момент їх смерті. Просив у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідачів Дніпропетровської міської ради та Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради в судовому засіданні 06.10.2010 року заперечував проти задоволення позовних вимог позивача та просив в задоволені позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ( а.с.14). Згідно Свідоцтва про право власності на житло від 27 червня 1997 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 ( а.с.15). Згідно Свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.18). Згідно Свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.19). З довідки Шостої дніпропетровської держаної нотаріальної контори № 175 від 17.02.2010 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкові справи не заводилися та свідоцтва про право на спадщину не видавалися ( а.с.46).
Згідно до ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається що спадкоємець прийняв спадщину : 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Батько позивача ОСОБА_4 проживаючи на момент смерті своєї дружини разом із нею, фактично прийняв у спадщину ј частину квартири, отже його частка склала ѕ частини квартири АДРЕСА_1.
Як вказали в судовому засіданні представники позивача, що хоча позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, однак з моменту хвороби матері він з своєю сім’єю переїхав проживати у спірну квартиру. Дружина позивача ОСОБА_11 з березня 1998 року зареєстрована у спірній квартирі. Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 суду показали, що позивач з сім’єю переїхав до батьків в зв’язку з хворобою матері та став постійно проживати з ними з 1997 року.
Як вбачається із наданих позивачем договорів на утримання будинку, користування електроенергією та квитанцій по сплаті за комунальні послуги вбачається, що сім’єю позивача сплачувалися комунальні послуги за квартиру. Із наданих позивачем довідок із Середнього загальноосвітнього закладу № 121 вбачається що його діти навчалися у цій школі та проживали за адресою: АДРЕСА_1, що також підтверджує факт проживання у спірній квартирі позивача. Відповідно до довідки КЖЕП №26 від 15.07.2010 року за №1214 ОСОБА_1 дійсно проживає без реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 ( а.с.125). Таким чином позивач надав суду достатньо доказів того, що на момент смерті матері він проживав разом із нею і фактично прийняв спадщину, яка відкрилася після її смерті, а саме ј частину квартири АДРЕСА_1. Позивач до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався. Після смерті батька ОСОБА_4 позивач також із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини не звертався, оскільки вважав що фактично прийняв спадщину, так як проживав та проживає в спірній квартирі, користувався та розпоряджався всіма речами, які знаходяться в квартирі.
Таким чином, оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів, що підтверджують факт прийняття ним спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України « Про практику у справах про спадкування», від 30.05.2008 року №7 , ст. ст. 548-549 ЦК України в редакції 1963 року , ст. 3,7, 11,15, 60, 169, 212 -215 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт прийняття спадщини , що відкрилася після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, по ј частини квартири АДРЕСА_1 сином - ОСОБА_1 та чоловіком - ОСОБА_4.
Встановити факт прийняття спадщини ѕ частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнати за ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Л.П. Слюсар