Справа № 2-2980/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 року Індустріальний районний суд м . Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Слюсар Л.П.
при секретарі Карпенко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м . Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та її в інтересах малолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд, -
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та її в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві та представник позивача в судовому засіданні посилалися на те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла мати позивача ОСОБА_5, після її смерті відкрилася спадщина на належну їй земельну ділянку, розміром 8 сотих та половину квартири за адресою: АДРЕСА_1. Її спадкоємцями першої черги за законом був позивач та його брат ОСОБА_6. В встановлений законом шестимісячний строк брат позивача звернувся до Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Позивач не звертався у встановлений законом строк до нотаріату з приводу прийняття спадщини і пропустив строк подання такої заяви. Причиною пропуску встановленого строку була тяжка хвороба. З квітня 2007 року і по цей час позивач хворіє на ішемічний інсульт. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат позивача ОСОБА_6 , який на той час прийняв у спадщину, але не встиг її оформити. Після його смерті спадкоємцями першої черги за законом є: його дружина ОСОБА_2, його сини ОСОБА_4, ОСОБА_3 та батько ОСОБА_7, які подали заяву про вступ в спадщину до Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори. Оскільки в спадщину, яку приймають відповідачі після смерті брата позивача входить і вся спадщина після смерті матері, тому вважає, що вступ відповідачів у спадщину позбавить його можливості отримати свою частку спадщини, залишеної після смерті матері, строк вступу якої позивач пропустив з поважних причин. Батько передав своє право на спадщину позивачу, про що в нотаріальній конторі є заява, тому не вважає його відповідачем по справі. Просили визначити йому додатковий строк тривалістю один місяць для подання до Шостої державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_6.
Відповідачка ОСОБА_2, яка діяла в своїх інтересах і в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 та її представник в судове засідання з’явилися. Заперечували щодо задоволення позовної заяви. Вказали, що позивач пропустив строк без поважних причин. Розповіли про те, що позивач був на похоронах як матері так і ОСОБА_6, був на поминках, мав фізичну можливість подати заяву про прийняття спадщини. Просили в задоволені позову відмовити.
Відповідач ОСОБА_4 відповідно до нотаріально посвідченої заяви просив розглядати справу в його відсутності. З позовними вимогами згоден (а.с.26).
Представник третьої особи у судове засідання не з’явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про причину неявки суд не повідомили.
Свідок ОСОБА_8 , двоюрідна бабуся відповідачки, розповіла про те, що добре знала ОСОБА_5. В розмовах, яка говорила їй, що в ОСОБА_1 є все, і тому все майно після її смерті буде належати ОСОБА_6.
Свідок ОСОБА_9, знайома по дачі, які розташовані поруч, знала ОСОБА_5 50 років, знала обох синів. ОСОБА_5 планувала все майно залишити ОСОБА_6. ОСОБА_1 дуже рідко приїздив до матері. Була на похоронах ОСОБА_5 бачила ОСОБА_1 і розмовляла з ним, також бачила на похоронах ОСОБА_6. Він поминав як всі, хворим не виглядав.
Свідок ОСОБА_11, сусідка, розповіла, що покійна ОСОБА_5 все хотіла залишити ОСОБА_6. Також вказала, що за неділю до смерті ОСОБА_5 в неї був день народження на якому був ОСОБА_1, і на якому ОСОБА_1 добре їв та пив коньяк. Також він був на похоронах брата, вона розмовляла з ним. ОСОБА_1 їв все і пив, як здоровий.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачку ОСОБА_2 її представника, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_5 ( а.9), яка проживала за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.68 ). Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_4 І-ДП № 0030152 ОСОБА_5 на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 17 травня 2001 року передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,0799 га., яка розташована на території Самарського району м.Дніпропетровськ, с/т « Колективний садівник», діл.072 ( а.с.43). Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло виданого 30.11.2000 року виконкомом міської ради народних депутатів згідно з розпорядженням від 30 листопада 2000 року №3/1127-2000 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1. Право власності зареєстровано в КП ДМБТІ ( а.с.40-47).
Відповідно до листа Шостої дніпропетровської державної контори від 03.11.2010 року за №1183 після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 спадкова справа не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалося ( а.с.62).
Відповідно до довідки КЖЕП №26 від 28.02.2008 року №1194 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6, на день її смерті був зареєстрований з нею син ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_4 – один ( а.с.68).
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 9зв.).
Відповідно до спадкової справи №2-14 том 834/09, заведеної 22.09.2009 року, після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про прийняття спадщини подали дружина ОСОБА_2, вона в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, брат ОСОБА_1, син ОСОБА_4 та батько ОСОБА_7 відповідно до заяви відмовився від належної частки на користь рідного брата померлого ОСОБА_1 ( а.с. 63-67).
Суд не може взяти до уваги посилання позивача в позовній заяві та представника позивача в судовому засіданні, про те, що ОСОБА_1 пропустив строк подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері з поважних причин, в зв’язку з важкою хворобою, оскільки це спростовується як наданими доказами по справі так і показаннями свідків. Як вбачається із виписного епікризу ОСОБА_1 з 07.04 по 14.04.2007 року знаходився на лікуванні в Медичному об’єднанні Швидкої медичної допомоги, гостра головна біль, гіпертонічна хвороба ( а.с.14). Відповідно до Заключення ВКК 16-тої міської клінічної лікарні м. Дніпропетровська ОСОБА_1 знаходиться під наглядом з квітня 2007 року по вересень 2007 року ( а.с.14 зв.). ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 і він був присутній на її похоронах. Суд критично відноситься до довідки Комунального закладу « Міської поліклініки №6» від 08.10.2010 року №84, про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешкаючий за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться під «Д» наглядом з вересня 2010 року у терапевта, невропатолога, оскільки із даної довідки вбачається що до вересня 2010 року ОСОБА_1 під наглядом не перебував, позовна заява до суду була подана в серпні 2010 року. ( а.53) . Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, розповіли про те, що в спірний період бачили ОСОБА_1 і він не справляв враження хворої людини.
Згідно ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.
У зв'язку з тим, що позивач не надав жодних доказів того факту, що він не міг звернутися в період з 27.10.2007 року по 27.04.2008 року з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 до нотаріальної контори, з даною позовною заявою ОСОБА_1 звернувся лише в серпні 2010 року не обґрунтувавши причини її неподання до серпня 2010 року, на диспансерному обліку він знаходиться лише з жовтня 2010 року, тому суд приходить до висновку, що термін для прийняття спадщини ОСОБА_1 був пропущений з не поважних причин, і не вбачає за можливе визначити йому додатковий місячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Керуючись ст. ст. 16,1269,1270, 1272 ЦК України, ст. ст.3,7,11,14,15, 60, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Л.П. Слюсар