Справа № 2-134/10  

 УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

        18 листопада 2010 року         Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді:         Слюсар Л.П.

                при секретарі:                  Карпенко І.Ю.      

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду  в м. Дніпропетровську  цивільну справу за позовною заявою    ОСОБА_1  до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_3  про скасування  рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2960 від 20.12.2001 року « Про передачу в приватну  власність гр.  ОСОБА_3  земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд  по фактичному розміщенню домоволодіння», про визнання недійсним державного Акту ІІ-ДП   №066608 на право приватної  власності на земельну ділянку площею 0,0833 га., про зобов’язання вчинити певні дії , зустрічну позовну заяву  ОСОБА_3  до ОСОБА_1  про усунення перешкод в користуванні  земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди,  -

ВСТАНОВИВ:

          В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська  знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1  до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_3  про скасування  рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2960 від 20.12.2001 року « Про передачу в приватну  власність гр.  ОСОБА_3  земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд  по фактичному розміщенню домоволодіння», про визнання недійсним державного Акту ІІ-ДП   №066608 на право приватної  власності на земельну ділянку площею 0,0833 га., про зобов’язання вчинити певні дії, зустрічною позовною заявою  ОСОБА_3  до ОСОБА_1  про усунення перешкод в користуванні  земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди.

    У  судовому засіданні представник відповідача  Дніпропетровської міської ради  заявив клопотання про  закриття провадження по справі  в частині  позовних вимог  ОСОБА_1, оскільки розгляд    позовних вимог  ОСОБА_1 повинен здійснюватися в порядку адміністративного судочинства.

  Позивачка за основним позовом  ОСОБА_1 просила  суд в задоволені клопотання відмовити.

Представник відповідача просив вирішити клопотання  на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи,  вважає, що провадження в  за основним позовом ОСОБА_1  підлягає закриттю, з наступних підстав .

     Відкриваючи  провадження у цій справі за  позовною заявою ОСОБА_1 до  ОСОБА_3  про визначення порядку користування земельною ділянкою суд керувався правилами цивільного судочинства.  ОСОБА_3 позов не визнав та подав зустрічну позовну заяву до  ОСОБА_1  про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди.  В ході розгляду справи  позовні вимоги   ОСОБА_1 були уточнені, та в уточненій позовній заяві позивачка просить суд  скасувати  рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2960 від 20.12.2001 року « Про передачу у приватну власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування  житлового будинку, господарських будівель і споруд по фактичному розміщенню домоволодіння;  визнати недійсним Державний Акт ІІ-ДП № 066608 на право приватної власності на земельну ділянку  площею 0,0833 га, виданий ОСОБА_3 Дніпропетровською міською радою 21 січня 2002 року та зобов’язати Дніпропетровську міську раду розглянути питання про встановлення меж та розмірів суміжних земельних ділянок АДРЕСА_1.    

Рішенням Конституційного Суду  України від 01 квітня  2010 року №10-рп/2010 по справі  №1-6/2010 за Конституційним поданням  Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої ст.143 Конституції України, пунктів «а», « б», «в», «г» ст.12 Земельного кодексу України, п.1 ст.17 Кодексу Адміністративного судочинства України в аспекті конституційного подання вирішено, що  :

- положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень;

- положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень;

- положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

     Відповідно до ст.16 ЦПК України не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.

 Оскільки  рішення Конституційного суду України  є обов’язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене,  то виходячи із вищевикладеного вирішення   спору ОСОБА_1 за основним позовом  належить до компетенції адміністративного суду, тому  позовні вимоги за основним позовом  не підлягають подальшому розгляду у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до  п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

             Керуючись  ст. 205 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ :

Закрити провадження у цивільній справі в  частині позовних вимог ОСОБА_1  до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_3  про скасування  рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2960 від 20.12.2001 року « Про передачу в приватну  власність гр.  ОСОБА_3  земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд  по фактичному розміщенню домоволодіння», про визнання недійсним державного Акту ІІ-ДП   №066608 на право приватної  власності на земельну ділянку площею 0,0833 га.,  про зобов’язання вчинити певні дії,  оскільки  позовні вимоги  не підлягають розгляду  в порядку цивільного судочинства.

Продовжити розгляд позовної заяви   ОСОБА_3  до ОСОБА_1  про усунення перешкод в користуванні  земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди.

Роз’яснити позивачу,  що за вирішенням спору  він вправі звернутися до адміністративного суду за місцем свого проживання чи  за місцем знаходження відповідача в порядку встановленому Кодексом  адміністративного  судочинства України.

          Ухвала  в частині закриття провадження може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд , шляхом подачі  протягом п’яти днів  з дня її проголошення апеляційного скарги, а особами, без участі яких вона була постановлена – у той же строк з дня отримання копії ухвали.  

          Суддя:                                                                                    Л.П. Слюсар