Справа № 2-1255/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2010 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді Стратовича О.В.
з участю секретаря Хомутовської О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути аліменти з відповідача на своє утримання в розмірі ј частини заробітної плати (доходу) щомісяця, починаючи з дня подачі заяви до досягнення позивачем 23 років або припинення навчання, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму , встановленого для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет України», при цьому зазначив, що він є сином відповідача, на даний час є повнолітнім і після школи продовжує навчання в Житомирському державному університеті імені Івана Франка і у зв’язку з чим потребує матеріальної допомоги.
Також позивач у позові зазначає, що за час навчання відповідач добровільно матеріальної допомоги на його утримання не надавав, а сам позивач не може належним чином забезпечити своє матеріальне становище.
Позивач в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла заява в якій він позовні вимоги підтримав, а також просить суд розглядати справу у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла заява в якій він позовні вимоги визнав та просить суд розглядати справу у його відсутність.
В судовому засіданні встановлено, що позивач народився 29 серпня 1992 року та його батьком є відповідач ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про народження , копією паспорту позивача.
Позивач на даний час є повнолітнім, знаходиться на утриманні матері – ОСОБА_4, навчається на денному відділенні ІІ-го курсу фізико-математичного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка та час закінчення навчання настає в червні 2013 року у зв’язку з чим позивач потребує коштів на своє утримання, що стверджується довідкою з місця проживання, довідкою з місця навчання.
Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання повнолітнього сина не надає, хоча має таку можливість, оскільки може бути працевлаштований та сплачувати кошти на утримання сина, який навчається, що стверджується матеріалами справи.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд дійшов висновку , що між сторонами виникли правовідносини, які врегульовані слідуючими нормативно-правовими актами:
Так , відповідно до ст. 199 Сімейного Кодексу України слідує, що якщо повнолітня дочка , син продовжують навчання і у зв’язку з чим потребують матеріальної допомоги , батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Із змісту ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України слідує, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Також ст. 183 Сімейного Кодексу України передбачає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину , визначається судом..
Відповідно до ч. 1 ст. 191 зазначеного Кодексу слідує, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.
На підставі наведеного та встановленого суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню частково, так як позивач закінчує навчання в червні 2013 року, право на утримання невід’ємно пов’язане із навчанням, тому закінчення навчання припиняє зазначене право.
Крім того, відповідач ухиляється від обов’язку утримувати повнолітнього сина, чим ставить його у складне матеріальне становище, а тому аліменти на утримання позивача повинні бути стягнуті з відповідача в судовому порядку .
Також відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача судові витрати.
Керуючись вимогами ч. 3 ст. 181, ч. 2 ст. 182, ст. 183, ч. 1 ст. 191, ст. 199 СК України, ст. ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212-215, 217 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_2 аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача до закінчення навчання ОСОБА_1, щомісячно, тобто до 30 червня 2013 року, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет України».
Стягнення аліментів проводити з 20 жовтня 2010 року.
ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір за розгляд справи судом в сумі 51 грн. в прибуток держави .
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в розмірі 120 грн. на рр 31217259700460, Код ЗКПО: 20413477, Банк отримувача ГУ ДКУ в Житомирській області, МФО банку 811039.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з отримання копії цього рішення.
Суддя: