Справа № 2-8031/10
Заочне Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2010 року Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
у складі - головуючого - судді Пустовіт З.П.
при секретарі Гоноболіній О.І.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа обслуговуючий кооператив „Садівниче товариство „Гідравлік” про зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Бердянського міськрайонного суду з позовом до відповідача, в якому просив зобов’язати ОСОБА_2 підписати акт встановлення (погодження) зовнішніх меж земельної ділянки, що передається у власність ОСОБА_1 для ведення садівництва на території Луначарської сільської ради на наступний день після набрання рішенням законної сили, а в разі не підписання нею акту у встановлений строк, вважати межі узгоджені з ОСОБА_2 В позові зазначав, що він за рішенням правління садівничого товариства „Гідравлік” (протокол №8 від 20.09.1995 року) став членом зазначеного товариства і отримав земельну ділянку НОМЕР_1 загальною площею 0,06 га. Його сусідом по земельній ділянці стала відповідач ОСОБА_2, власниця земельної ділянки НОМЕР_2. Між їхніми ділянками відповідач заздалегідь поставила огорожу, тим самим самостійно визначивши межу між земельними ділянками. Площу своєї земельної ділянки він не міряв, вважаючи її такою, як і у всіх членів СТ „Гідравлік”, тобто 0,06 га. У 1995 році він вніс вступний внесок в розмірі 600000 карбованців та щорічно сплачує членські внески в розмірі та в строки, встановлені загальними зборами. У 2007 році він звернувся в ПП „Азовгеопроект” для виконання технічної документації із землеустрою з метою приватизації своєї земельної ділянки. Коли представники цієї організації переміряли розміри земельних ділянок, то виявилося, що ОСОБА_2 самовільно привласнила частину його земельної ділянки, що було зафіксовано в акті визначення та погодження меж земельної ділянки, що проектується для відведення ОСОБА_1 для ведення садівництва на території Луначарської сільської ради. Рішенням відділу земельних ресурсів Бердянського району Запорізької області також підтверджено факт привласнення відповідачем частини його земельної ділянки, чим часткового порушено його право на володіння земельною ділянкою площею 0,06 га. На його пропозицію по-добросусідські врегулювати спірне питання ОСОБА_2, відповіла негативно. В процесі оформлення документів на приватизацію своєї земельної ділянки сусідка ОСОБА_2 відмовилася підписати акт визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки, що проектується для відведення, чим порушила його право на приватизацію земельної ділянки площею 0,06 га. Порушення його права володіння та право на приватизацію земельної ділянки також було підтверджено комісією садівничого товариства.
Заочним рішенням від 17 грудня 2009 року позов ОСОБА_1 був задоволений частково.
На підставі заяви представника відповідача від 23.06.2010 року про перегляд заочного рішення ухвалою суду від 27.08.2010 року зазначене вище заочне рішення суду було скасоване та призначено розгляд справи в загальному порядку.
У судовому засіданні позивач підтримав позов повністю, виклав обставини, що в ньому зазначені, та просив його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_3, який 25.10.2010 року був присутній в судовому засіданні та отримав судову повістку під розписку, в наступне судове засідання, яке було відкладене на 22.11.2010 року, не з’явився, причину неявки не повідомив, тому суд на підставі ч.4 ст.169, ст.224 ЦПК України за згодою позивача вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній даних в заочному порядку.
При цьому, суд вважає, що і відповідач ОСОБА_4 була також належним чином повідомленою про час і місце розгляду справі відповідно до положення ч.5 ст.76 ЦПК України, оскільки вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.
Представник третьої особи - обслуговуючого кооперативу „Садівниче товариство „Гідравлік” , отримавши повістку під розписку, в судове засідання не з’явився, згоду на участь у справі не надіслав, що не є перешкодою для розгляду справи без його участі. Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач є членом обслуговуючого кооперативу „Садівниче товариство „Гідравлік” з 20.09.1995 року та йому для ведення садівництва виділено земельну ділянку в цьому товаристві НОМЕР_1 площею 0,06 га, що підтверджується копією членської книжки, копією довідки СТ „Гідравлік” за підписом голови товариства ОСОБА_5 Позивач за користування земельною ділянкою щорічно сплачує членські внески, як видно з членської книжки.
У 2007 році позивач вирішив приватизувати земельну ділянку. Для виготовлення проектної документації із землеустрою звернувся до ПП „Азовгеопроект”, яке склало акт встановлення (погодження)зовнішніх меж земельної ділянки, що передається у власність ОСОБА_1 для ведення садівництва на території Луначарської сільської ради від 28.10.2008 року, який відповідач ОСОБА_2 як суміжний землекористувач відмовилася підписати, у зв’язку з чим проектна організація відмовилася від подальшого розроблення проектної документації та повернула документи ОСОБА_1, що підтверджується копіями актів погодження зовнішніх меж, поясненнями позивача.
Проведеною відділом земельних ресурсів Бердянського району перевіркою було встановлено, що земельна ділянка НОМЕР_2 в СТ „Гідравлік площею 0,1225 га знаходиться у власності відповідача ОСОБА_2 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, огороджена металевим парканом. При перевірці відповідності довжини та ширини земельної ділянки були виявлені невідповідності розмірам, зазначеним в державному акті: по лінії БВ замість 34,4 метра на місцевості склало 35,6 метра, по лінії АГ замість 34,4 метра на місцевості - 34,8 метра, а паркан по стороні БВ та АГ розташований не під прямим кутом, що підтверджується копією акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.02.2008 року, копією державного акту ВГ №313699 від 01.08.2006 року, виданого на ім’я ОСОБА_2, копією рішення відділу земельних ресурсів у Бердянському районі Запорізької області №01-02165 від 18.02.2008 року.
Відповідно до ч.1, 5 ст.35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Приватизація земельної ділянки громадянином-членом садівницького товариства здійснюється без згоди та те інших членів цього товариства.
Як видно із позовної заяви, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 152,158 та 118 ЗК України.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений в приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцем знаходження земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Статтею 56 Закону України „Про землеустрій” передбачено, що до складу технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включаються матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки.
Статтею 198 ЗК України передбачено, що кадастрова зйомка включає, в тому числі, погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. При цьому, відповідне погодження здійснюється спеціально уповноваженими організаціями, які мають право складати технічну документацію із землеустрою.
А тому відповідне погодження меж земельної ділянки з суміжним землекористувачем повинно бути прийнято і враховано органами місцевого самоврядування при підготовці технічної документації із землеустрою щодо складання документу, який посвідчує право на земельну ділянку позивача та при розгляді питання щодо надання спірної ділянки у власність останнього.
В чинному законодавств такої згоди, що регулює земельні відносини, відсутній обов’язок землекористувача з надання згоди по встановленню меж суміжних земельних ділянок й, зокрема, обов’язок надання такої згоди в примусовому порядку. Сам термін „погодження” припускає добровільність вчинення дій суб’єктами земельних відносин.
Відмова ОСОБА_2 у погодженні меж земельної ділянки є формою реалізації нею свого права, і враховуючи, що така відмова письмово зафіксована, вона має бути врахована відповідними органами при підготовці технічної документації із землеустрою щодо складання документу, який посвідчує право позивача на земельну ділянку в ОКСТ „Гідравлік” та при розгляді питання щодо приватизації земельної ділянки і передання її у власність позивача.
За таких обставин, суд вважає безпідставним твердження позивача про порушення відповідачем у зв’язку з відмовою у погодженні меж земельної ділянки права його на приватизацію земельної ділянки.
Відповідно до п.34 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарному засіданні ради сесії з винесенням рішення. Спори про поновлення порушених прав фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку згідно ч.11 ст.123 ЗК України, ч.2 ст.77 Закону України „Про місце самоврядування в Україні”.
У зв’язку з наведеним суд приходить до висновку, що непогодження відповідачем меж земельної ділянки не порушує право позивача на отримання її у власність, що виключає й можливість його захисту у обраний позивачем спосіб, який до того ж за обставинами справи, не узгоджується з приписами ст.16 ЦК України, якою визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом.
Згідно ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача перенести огорожу з наданої в користування позивачеві земельної ділянки площею 0,06 га для ведення садівництва відповідно до Схеми передачі у власність земельних ділянок для ведення садівництва СТ „Гідравлік”, суд вважає її обґрунтованою.
Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, що відповідач ОСОБА_2 частково, по довжині, що межує з ділянкою НОМЕР_1 ОСОБА_1, встановлено металеву огорожу на територію земельної ділянки позивача, виділеної йому в користування за рішенням правління садівничого товариства, якою він користується та сплачує членські внески. При цьому розмір її земельної ділянки №345 став більшим та не відповідає плану меж земельної ділянки згідно виданого їй Державного акту на право власності на земельну ділянку, що підтверджується копіями акту перевірки дотримання земельного законодавства №1 від 15.02.2008 року та рішенням №01-02165 від 18.02.2008 року відділу земельних ресурсів у Бердянському районі, копією акту встановлення (поновлення) зовнішніх меж земельної ділянки від 28.10.2008 року ПП „Азовгеопроект”, листом СОТ „Гідравлік”, а також поясненнями самого представника відповідача ОСОБА_3, які він давав в судовому засіданні при розгляді його заяви про перегляд та скасування заочного рішення.
За встановлених обставин та наданих позивачем доказів, в цій частині позов є обґрунтованим, доведеним, а тому підлягає задоволенню.
При цьому суд враховує ту обставину, що відповідачем так і не надано доказів в обґрунтування заперечень проти позову, які б могли вплинути на висновки суду та постановлення іншого рішення по справі.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, на 50%, тому відповідно до положень ст.81, ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача судові витрати підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 58-60, 62, 64, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 35, 118, 123, 152, 158, 198 ЗК України, ст..56 Закону України „Про землеустрій”, ст..ст.26, 77 Закону України ”Про місцеве самоврядування в Україні», суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_2 перенести металеву огорожу із земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,06 га, що знаходиться в користуванні ОСОБА_1 обслуговуючого кооперативу „Садівниче товариство „Гідравлік”, та встановити її відповідно до „Схеми передачі у власність земельних ділянок для ведення садівництва „СТ „Гідравлік” (в/ч).
У задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання відповідача ОСОБА_2 підписати акт встановлення (погодження) зовнішніх меж земельної ділянки, що передається у власність ОСОБА_1 для ведення садівництва на території Луначарської сільської ради, або в разі не підписання нею акту у встановлений строк вважати межі узгоджені з ОСОБА_2 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 4,25 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 3,75 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів після отримання копії рішення.
Суддя Бердянського
міськрайонного суду З.П.Пустовіт.