Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді – Сінані О.М.,
суддів - Даніла Н.М.,
- М'ясоєдової Т.М.,
при секретарі - Комаренко М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_5 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
в травні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що 03.02.2010 року між ним з одного боку та відповідачами з іншого боку укладений попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за 160200 грн., що еквівалентно 20000 доларів США, сторони домовились оформити договір купівлі-продажу нотаріально у строк до 20.03.2010 року. На підтвердження зобов’язання позивач передав ОСОБА_4 завдаток в сумі 12015 грн., що еквівалентно 1500 доларам США та 950 доларів США, а всього 2450 доларів США. Відповідачі, взяті на себе зобов’язання щодо укладення договору та передачі покупцеві правовстановлюючих документів на квартиру, не виконали. На підставі викладеного просив стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 34848 грн., з ОСОБА_4 3960 грн. подвійної суми завдатку, безпідставно набутого за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна.
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 15.09.2010 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено та скасований арешт, накладений у забезпечення позову на квартиру АДРЕСА_1 ухвалою того же суду від 18.05.2010 року.
В обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_2 – ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Зазначає, що суд не врахував, що майно, отримане за неукладеним договором підлягає поверненню в порядку, передбаченому ст. 1212 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу та пояснення відповідачки, яка заперечувала проти задоволення скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з попереднім договором від 03.02.2010 року, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як продавцями з одного боку та ОСОБА_2, як покупцем з іншого боку, сторони домовилися про купівлю-продаж квартири АДРЕСА_1 за 160200 грн. та нотаріальне оформлення договору у строк до 20.03.2010 року.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у порушення вимог ст.ст. 635, 657 ЦК України, попередній договір не посвідчений нотаріально, а тому є нікчемним, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
З такими висновками місцевого суду не погоджується колегія суддів та вважає, що вони зроблені з порушенням норм матеріального права.
Колегією суддів встановлено, що 03.02.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з одного боку, як продавцями, та ОСОБА_2 з іншого боку, як покупцем, укладений попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Сторони домовилися укласти угоду за 160200 грн., що еквівалентно 20000 доларів США та оформити її у строк до 20.03.2010 року. В якості підтвердження своїх намірів покупець передав продавцеві гарантійну суму у 12015 грн., що еквівалентно 1500 доларів США.
Відповідно до умов попереднього договору сторони домовились про те, що у разі неможливості складення договору купівлі-продажу квартири у строк, зазначений в договорі, з вини продавця, він повинен повернути покупцеві гарантійну суму, зазначену в п. 1.4 договору плюс 100% від цієї суми. У разі неможливості складення договору купівлі-продажу квартири у строк, зазначений в договорі, з вини покупця гарантійна сума, зазначена в п. 1.4 договору, залишається у власності продавця, і покупцю не повертається.
Попередній договір купівлі-продажу квартири нотаріально не посвідчений.
25.02.2010 року ОСОБА_3 додатково до 12015 грн. отримав 500 доларів США, а 23.03.2010 року ще 200 доларів США, ОСОБА_4 додатково отримала 250 доларів США.
Відповідно до ст. 635 ч. 1 ЦК України, попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена – у письмовій формі.
Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Оскільки попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 нотаріально не посвідчений, відповідно до вимог ст. 220 ч. 1 ЦК України, він є нікчемним, і згідно з ст. 216 ч. 1 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю, у зв’язку з чим сторони позбавлені можливості вимагати відшкодування збитків, завданих простроченням його виконання.
Відповідно до ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Таким чином, враховуючи, що між сторонами договір купівлі-продажу майна взагалі не укладався, а попередній договір є нікчемним, немає підстав вважати, що сума, сплачена ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є сумою, що видана кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів (завдатком), а тому вона є авансом і вимоги ст. 571 ЦК України на правовідносини, що виникли між сторонами, не розповсюджуються.
За таких підстав наявність або відсутність вини сторін договору у порушенні зобов’язання немає значення для вирішення справи по суті позовних вимог.
Не підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами, вимоги ст. 1212 ЦК України, оскільки наслідки порушення умов попереднього договору передбачені ст. 635 ч. 2 ЦК України, а сума, сплачена позивачем ОСОБА_4, є авансом.
Відповідно до ст. 533 ЦК України, якщо у зобов’язані визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідно валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
За таких підстав позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.
Згідно з повідомленням НБУ від 22.11.2010 року, офіційний курс 100 доларів США до гривні України склав 793,77, а тому з відповідачів на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 19447 грн. 37 коп. (2450 * 7.937700 (18.11.2010) сплаченого авансу та 194,47 грн. судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 304, 309 ч. 1 п. 4, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
в и р і ш и л а:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 19447 грн. 37 коп. сплаченого авансу та 194,47 грн. судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 19761 грн. 84 коп.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді: