КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-1208/09 Головуючий у 1-й інстанції: Борець Є.О.
Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Ключковича В.Ю.,
суддів Борисюк Л.П.,
Бараненка І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, третя особа –управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації про визнання неправомірною відмову у наданні статусу інваліда війни та зобов’язання надати такий статус, -
В С Т А Н О В И В :
У липні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом про визнання дій відповідача щодо відмови у встановленні статусу інваліда війни неправомірними та зобов’язати відповідача встановити статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2009 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду –скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення прийшов до висновку про те, що позивач має право на встановлення статусу інваліда війни відповідно до п.9 ч.2 ст.7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Однак з таким висновком не можна погодитися, виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом 3 групи у зв"язку з захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до довідки № 38 від 21.11.1997 року (а.с.21) ОСОБА_3 з 28.04.1986 року по 03.05.1986 року на момент аварії на Чорнобильській АЕС працював водієм в Чорнобильській РБД-2 на навантаженні піску.
Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено правовий статус інвалідів війни та учасників бойових дій.
Так, відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
З метою врегулювання питання встановлення статусу інваліда війни особам, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та забезпечення відповідності норм Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" його загальній концепції, Мінпраці опрацювало зміни до статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Ці зміни передбачають уточнення формувань Цивільної оборони (далі-ЦО), які фактично залучалися до виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до листа - роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики
України від 17.08.2007р. № 569/014/91-07 для встановлення громадянам статусу інваліда
війни відповідно до п.9 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту»необхідно документальне підтвердження залучення особи до складу
формувань ЦО. Цей документ має містити дані про таке залучення з посиланням на наказ
чи розпорядження штабу ЦО та інформацію про роботу, яку виконували громадяни під
час ліквідації наслідків аварії, а також довідки про встановлення інвалідності внаслідок
захворювання, пов'язаного з виконаннями службових обов'язків по ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи.
Згідно довідки управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації №01-08/584 від 10 червня 2009 року (а.с.12) та витягу з протоколу № 6/2009 засідання комісії з питань підтвердження участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони від 09.07.2009 року вбачається, що ОСОБА_3, колишній працівник Чорнобильської ремонтно-будівельної дільниці № 2, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування ЦО Чорнобильського району в період з 28 квітня по 2 травня 1986 року і був залучений до виконання заходів ЦО по ліквідації джерела радіоактивного забруднення.
Проте, спеціального Положення, щодо створення такої комісії, а також підтвердження повноважень її учасників суду не представлено. Зазначена довідка оспорюється управлінням праці з тих підстав, що вказана комісія не має відповідних повноважень та діє без визначення її компетенції в чинному законодавстві України. На підтвердження цього суду були надані відповідні роз’яснення Міністерства праці та соціального захисту населення від 05.11.2007 року та від 24.12.2007 року. Крім цього у зазначеній довідці не наведено інформації про розпорядчі документи про залучення конкретної особи, а саме ОСОБА_3 до формувань Цивільної оборони.
Зазначеним вище листом-роз’ясненням Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи повідомило, що в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь три зведені загони Цивільної оборони, а саме: Київської, Житомирської та Чернігівської областей. Також до складу формувань ЦО входив особовий склад штабів ЦО, який направлявся до складу оперативних груп ЦО України (м. Чорнобиль) та ЦО Київської області (м. Іванків).
У зв'язку з тим, що План Цивільної оборони в період аварії на ЧАЕС не вводився (не було відповідного доручення Уряду СРСР) працівники, які залучалися для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від інших міністерств і відомств і стали інвалідами внаслідок пов'язаних з цим захворювань, не можуть бути віднесені до осіб, що підпадають під дію вимог частини другої пункту 9 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Соціальний захист зазначеної категорії осіб здійснюється на загальних підставах відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Лист комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів від 08.12.2005 року № 0625/7-379 щодо достатності підстав для встановлення статусу інваліда війни наявності довідки відповідного управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, виданої на підставі архівних даних і документів, а також посвідчення громадянина, що постраждав внаслідок аварії на ЧАЕС (категорії 1) з вкладкою учасника ліквідації наслідків аварії, - не є нормативно-правовим документом й носить рекомендаційний характер, як і зазначені листи Міністерства праці та соціальної політики України.
Розпорядження начальника ЦО Київської області від 30.04.1986 року № 02 (а.с.18) містить вимогу вести облік сил та засобів ЦО, начальникам обласних служб ЦО забезпечити проведення заходів ЦО.
Розпорядження начальника ЦО Київської області від 19.05.1986 р. № 52 (а.с.19) містить вимогу, що в штабах ЦО міст та районів, вести списки особового складу формувань, що залучались до робіт.
Таким чином, проведення таких заходів в обов’язковому порядку повинно було фіксуватися та обліковуватися.
Як вбачається з матеріалів справи наказ від 28.04.1986 року № 106 (а.с.20) не містить інформації про залучення позивача до робіт у складі формувань ЦО. Довідка від 21.11.1997 року № 38 також не містить інформації про залучення позивача до робіт у складі формувань ЦО. Крім того, в ній зазначено про виплату додаткової заробітної плати в підвищеному розмірі, що свідчить про те, що матеріальне забезпечення за виконання цієї роботи проводилося підприємством, а не за рахунок формувань ЦО, як передбачено Положенням про невоєнізовані формування ЦО.
Таким чином, колегія суддів вважає, що надані позивачем документи не містять інформації, яка б підтверджувала факт особистої участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі формувань ЦО. Зазначені документи тільки підтверджують факт прийняття участі ОСОБА_3 у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та на підставі яких йому було встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС та надано статус постраждалого від Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідність 3 групи. На думку колегії суддів, відповідні документи повинні містити крім зазначених данних також данні про залучення позивача до складу формувань ЦО з посиланням на наказ чи розпорядження штабу цивільної оборони та інформацію про роботу, яку він виконував під час ліквідації наслідків аварії.
Тому позовні вимоги ОСОБА_3.є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв’язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області –задовольнити частково, постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2009 року –скасувати та прийняти нове рішення.
Керуючись ст.ст. 195,197,198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області –задовольнити частково.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2009 року –скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області про визнання неправомірною відмову у наданні статусу інваліда війни та зобов’язання надати такий статус та видати відповідне посвідчення – відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Ключкович В.Ю.
Судді: Борисюк Л.П.
Бараненко І.І.