Справа №2-320 2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2007 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:       головуючого - судді Кордика С.В.

при секретарі - Коль Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Совєтський цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення боргу за договором позики у сумі 7500 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачки про стягнення боргу за договором позики у сумі 7500 грн. Позовні вимоги позивачка мотивує тим, що вона у вересні 2006 року звернулася до Агентства з нерухомості, директором якого була ОСОБА_2., з метою придбати квартиру. Позивачка з ОСОБА_2. досягли згоди про те, що позивачка передає у агентство гроші в сумі 1500 доларів США і 7500 гривень, а агентство придбає позивачки квартиру. 09 вересня 2006 року позивачка передала працівнику агентства ОСОБА_3. гроші в сумі 1500 доларів США, а 11 вересня 2006 року - 7500 гривень. В обумовлений строк квартира на замовлення позивачки придбана не була, і після цього вона з відповідачкою ОСОБА_2. досягла згоди про новацію зобов'язання на позикове, у зв'язку з чим ОСОБА_2. написала розписку з зазначенням того, що гроші вона зобов'язується повернути позивачці у строк до 16 грудня 2006 року. У зазначений строк ОСОБА_2. повернула позивачки лише 1500 доларів США, а також написала розписку про те, що гроші в сумі 7500 грн. вона зобов'язується повернути у строк до 15 лютого 2007 року. Однак, у встановлений строк зазначене зобов'язання виконано не було, у зв'язку з чим позивачка просить стягнути суму боргу у судовому порядку.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2. у судове засідання не з'явилася, про час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином судовою повісткою, повідомлень про причини неявки до суду від неї не надходило. У зв'язку з цим суд, беручи до уваги думку позивачки, яка не заперечувала проти заочного розгляду справи, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів у справі, що відповідає вимогам ст.224 ЩІК України.

Вислухавши позивачку, допитавши свідка, дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив:

позивачка 09 вересня 2006 року досягла згоди з відповідачкою, яка представилася директором Агентства з нерухомості, про те, що остання придбає позивачці за її кошти квартиру у власність. З цією метою позивачка 09 вересня 2006 року передала ОСОБА_3. для наступної передачі ОСОБА_2. гроші у сумі 1500 доларів США, а 11 вересня 2006 року - у сумі 7500 грн. Отримані від позивачки гроші ОСОБА_3. передала ОСОБА_2., а 08 грудня 2006 року між ОСОБА_2. та позивачкою було досягнуто згоди, згідно якої ОСОБА_2. зобов'язалася у строк до 16 грудня 2006 року повернути ОСОБА_1: гроші у сумі, еквівалентній 3000 доларів США, які вона отримала з метою придбання

2

квартири для позивачки. Зазначені обставини підтверджуються відповідними розписками (а.с. 7, 8, 9,19), а також показами свідка ОСОБА_3., яка показала у судовому засіданні, що неофіційно працювала у Агентстві з нерухомості, директором якого була ОСОБА_2., і по розпорядженню останньої вона прийняла від позивачки гроші у сумі 1500 доларів США та 7500 грн., які 15 вересня 2006 року передала відповідачки.

Судом встановлено, що в обумовлений строк - 16 грудня 2006 року, ОСОБА_2. повернула позивачки лише частину боргу у сумі 1500 доларів США, що підтверджується поясненнями позивачки і спір про стягнення зазначеної суми не заявлений. 03 лютого 2007 року відповідачка зобов'язалася повернути ОСОБА_1. 7500 грн. у строк до 15 лютого 2007 року, що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 10). В обумовлений у розписці строк відповідачка ОСОБА_2. зазначену грошову суму позивачці не повернула.

У відповідності зі ст.1053 ЦК України, за домовленістю сторін борг, що виник з певної правової підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням. При цьому заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики. Судом встановлено, що гроші, які передала позивачка з метою придбання для неї квартири, отримала відповідачка ОСОБА_2., яка представилася директором Агентства з нерухомості і зобов'язалася від імені і за рахунок коштів позивачки придбати для неї у власність квартиру. Таким чином первісно між позивачкою та ОСОБА_2. виник договір доручення, за яким остання отримала від позивачки через ОСОБА_3. спірну суму грошей. Згодом сторони досягли згоди про заміну договору доручення позиковим зобов'язанням, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами. У передбачений досягнутою домовленістю строк ОСОБА_2. повернула позивачки лише частину грошей, еквівалентну 1500 доларів США. Іншу частину отриманих грошей у сумі 7500 грн. зобов'язалася повернути у строк до 15 лютого 2007 року, однак свої зобов'язання не виконала.

У відповідності зі ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, згідно з ч.1 ст.1049 зазначеного кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві, позику у строк та в порядку, встановлені договором. У зв'язку з цим, враховуючи все вищевикладене, суд доходе висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом стягнення спірної грошової суми з відповідачки ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки слід стягнути на користь позивачки документально підтверджені витрати по сплаті держмита у сумі 75 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень.

На підставі викладеного, ст.ст.526, 1046, 1047, 1049, 1053 ЦК України, керуючись ст.ст. 5,10, 57, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 226, 228 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 7500 (сім тисяч п'ятсот) гривень у рахунок боргу за договором позики, 75 (сімдесят п'ять) гривень у рахунок витрат по сплаті держмита, 30 (тридцять) гривень у рахунок витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, а усього 7605 (сім тисяч шістсот п'ять) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку. Заява про апеляційне оскарження заочного рішення суду може бути подана до Совєтського районного суду АРК протягом десяти днів після його оголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього

3

подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Совєтський районний суд АР Крим.

Заочне рішення набуває чинності після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, та двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.