КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-168/10                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Майборода С.М.

Суддя-доповідач:  Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2010 р.                                                                                 м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                                          головуючого –судді Земляної Г.В.

                                          суддів                         Парінова А.Б., Петрика І.Й.

      розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 05 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу Державної автомобільної інспекції м. Чернігів, інспектора дорожньо патрульної служби Відділу Державної автомобільної інспекції м. Чернігів Опанасюка Олега Петровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А :

         Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії СВ № 101245 від 08 квітня 2010 року.

         Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 05 травня 2010 року у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.

        Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, про задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, передбаченому ст. 197 КАС України.

        Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.

       Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

       Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

         Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08 квітня 2010 року позивач, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2101 державний номер НОМЕР_1 на перехресті вулиць, зі смуги, яка дозволяє рух тільки ліворуч здійснив рух прямо, чим порушив п.11.1 ПДР.

       В наслідок чого була складена постанова про адміністративне порушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП та накледно на позивача штраф в сумі 500 гривень.

      Суд першої інстанції відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 прийшов до висновку, що факт порушення позивачем підтверджений належними доказами і не спростований позивачем, а дії відповідача носили правомірний характер.

      Колегія суддів не погоджується, оскільки вони не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

     Як передбачено ч.1 ст. 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1 та 2 ст. 122 цього Кодексу, належать до компетенції органів внутрішніх справ.

     Відповідно до п.1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати передбачені ними вимоги, а особи, які порушують їх, відповідно до п.1.9. цих Правил несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно із пунктом 11.1 Правил  дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня  2001 року №1306, (далі - ПДР) кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.   

В порушення вимог ПДР, ОСОБА_2 проїхав прямо зі смуги, призначеної для повороту ліворуч.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП Порушення водіями транспортних засобів правил перехресть, зупинок транспортирних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортирних засобів на проїзній частині.

Згідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

        Враховуючи з’ясовані обставини та аналізуючи норми закону, є підстави вважати, що оскаржуване рішення відповідача прийняте без належної перевірки та поспішно і ґрунтується на припущеннях. Проте рішення органу державної влади не може і не повинно ґрунтуватись на припущеннях.  

       Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.   

      У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.   

       Колегія суддів приходить до висновку, що інспектором  інспектора дорожньо патрульної служби Відділу Державної автомобільної інспекції м. Чернігів Опанасюка Олега Петровича при складанні постанови не вірно застосовані норма матеріального права.

       Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким, чином протиправності дій  ОСОБА_2 при притягненні його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, не встановлено.

Таким чином дії інспектора дорожньо патрульної служби Відділу Державної автомобільної інспекції м. Чернігів Опанасюка О.П., щодо складення ним протоколу за правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП України є правомірними.

       Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, не повно дослідив обставини по справі, чим порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.   .

        Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції –скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,  

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

           Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 05 травня 2010 року - скасувати.

           Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

           Скасувати постанову інспектора дорожньо патрульної служби Відділу Державної автомобільної інспекції м. Чернігів Опанасюка О.П. серії СВ № 101245 від 08 квітня 2010 року у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.    

            Провадження по адміністративній справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП - закрити.

              Постанова набирає законної сили з моменту проголошення  є остаточною та оскарженню  не підлягає.

Головуючий суддя:                                                         Г.В.Земляна

Судді:                                                                                А.Б.Парінов   

                                                                                           І.Й.Петрик