КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: №2-а-3439/09/2670 Головуючий у 1- й інстанції Кочан В.М.
Суддя - доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
10 листопада 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду у м. Києва апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Верховної ради України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльність Верховної Ради України в частині неприйняття з 2003 року закону про умови та порядок відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, яка потерпіла від злочину. Також, позивач просить відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 12000 гривень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2009 року позовну заяву повернуто ОСОБА_2
Не погоджуючись з даною ухвалою ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність ухвали суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
У зв’язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з вимог ч.2 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначив, що справа повинна розглядатися за місцем проживання позивача та не підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва.
Проте, з таким висновком не можна погодитися з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є протиправна, на думку позивачів, бездіяльність Верховної Ради України в частині неприйняття з 2003 року закону про умови та порядок відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, яка потерпіла від злочину.
За правилами частин 2, 3 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент звернення) адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За визначенням, наведеним у пункті 7 частини 1 статті 3 цього Кодексу суб'єкт владних повноважень –це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із зазначеними органами, їхніми посадовими або службовими особами, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
При цьому жодні нормативно-правові акти позивачем не оскаржуються.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч. 3 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України).
Пунктом 7 статті 3 цього Кодексу до суб'єктів владних повноважень віднесено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів, відповідачем по справі є Верховна рада України, яка у спірних правовідносинах виступає як суб'єкт владних повноважень.
Відтак, суб'єктний склад та характер правовідносин свідчить про те, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, отже даний спір підлягає вирішенню за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для повернення позовної заяви з наведених підстав.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження»від 13 травня 2010 року № 2181-VI внесені зміни до ст. 18 КАС України, відповідно до ч. 4 якої Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону адміністративні позови, апеляційні скарги, подані до дня набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, провадження за якими не відкрито, передаються відповідними адміністративними судами до Вищого адміністративного суду України.
Отже, оскільки відповідачем за вказаним позовом є Верховна Рада України, вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі належить до компетенції Вищого адміністративного суду України, до якого судом першої інстанції має бути передано вказану справу.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
За таких підстав апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції –скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо повернення позовної заяви для подачі до належного суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 17, 18, 19, 50, 165, 197, 199, 204, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2009 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: А.Б.Парінов
І.Й.Петрик