КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: №2а-16356/09/2670 Головуючий у 1- й інстанції Вовк П.В.
Суддя - доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
10 листопада 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.
при секретарі Ломанової Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Києва апеляційну скаргу ОСОБА_2, якій діє від імені позивача ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Прокурора Подільського району міста Києва про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання незаконною бездіяльності прокурора Подільського району м.Києва з приводу розгляду в передбаченому законом порядку заяви про злочин ОСОБА_3 від 22 липня 2009 року, зобов’язання провести перевірку за заявою позивача про злочин від 22 липня 2009 року в порядку передбаченому законом.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2009 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_3
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою ОСОБА_2, якій діє від імені позивача ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду –скасуванню з направлення справи для продовження розгляду, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відмовляючи у відкритті провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суд першої інстанції виходив з не підсудності даної справи адміністративному суду, та зазначив, того, що дана справа повинна розглядатися в порядку кримінального судочинства.
Проте, з таким висновком суду не можна погодитися з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду таких справ визначається процесуальними законами.
Кримінально-процесуальний кодекс України встановлює можливість оскарження до суду в порядку кримінального судочинства постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (ст. 236-1), постанови про закриття справи (ст. 236-5), встанови про порушення справи (ст. 236-7 ).
За змістом ст. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом них повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності належать до компетенції адміністративних судів, крім випадків, коли такі справи підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст.97 КПК України, по заяві або повідомленню про злочин прокурор зобов'язаний не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю. Відповідно до вимог ст.ст.98, 99 КПК України про порушення кримінальної справи чи відмову в порушенні кримінальної справи виноситься постанова.
Як слідує з матеріалів справи, за заявою ОСОБА_3 від 22 липня 2009 року рішення, згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України прийнято не було.
Предметом даного спору є оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а отже суд мав розглянути позов ОСОБА_3 в порядку адміністративного судочинства та перевірити чи вчинене оскаржуване діяння(бездіяльність), зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано (ст.3 КАС України).
Аналізуючи вказані вимоги процесуального закону, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про визнання бездіяльності відповідача з приводу не розгляду в передбаченому законом порядку заяви про злочин ОСОБА_3 від 22 липня 2009 року та не повідомлення позивача про результати перевірки обставин, викладених у скарзі підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки жодних з передбачених законом процесуальних дій відповідачами зроблено не було.
Оскільки Кримінально-процесуальний кодекс України не передбачає можливості розгляду в порядку кримінального судочинства спорів про бездіяльність суб'єктів владних повноважень, то такі спори належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, така бездіяльність суб'єктів владних повноважень і може оскаржуватись в порядку адміністративного судочинства.
Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Оскільки, ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2009 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, то підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 17, 196, 198, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, якій діє від імені позивача ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2009 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі
Головуючий: Г.В. Земляна
Судді: А.Б.Парінов
І.Й.Петрик