КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: №2-а-1721/09 Головуючий у 1- й інстанції Васильченко І.П.
Суддя - доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
10 листопада 2010 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької міської ради на ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці від 03 грудня 2009 року про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 до виконавчого комітету Вінницької міської ради, за участю третьої особи Вінницького міського голови Гройсмана Володимира Борисовича про визнання протиправними та не чинними пунктів 1,2,3,4 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 24.12.2007 року № 3286 «Про впорядкування тимчасово встановлених конструкцій для господарських потреб (гаражів), визнання конструкцій для господарських потреб (гаражів) безхазяйними,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 звернулися до суду з позовом про визнання протиправними та не чинними пунктів 1,2,3,4 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 24.12.2007 року №3286 «Про впорядкування тимчасово встановлених конструкцій для господарських потреб (гаражів), визнання конструкцій для господарських потреб (гаражів) безхазяйними». Разом з тим позивачами по справі було надано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дій пунктів 1,2,3,4 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 24.12.2007 року №3286 «Про впорядкування тимчасово встановлених конструкцій для господарських потреб (гаражів), визнання конструкцій для господарських потреб (гаражів) безхазяйними»
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 03 грудня 2009 року забезпечено позов шляхом зупинення дії пунктів 1,2,3,4 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 24.12.2007р. №3286 «Про впорядкування тимчасово встановлених конструкцій для господарських потреб (гаражів), визнання конструкцій для господарських потреб (гаражів) безхазяйними».
Не погоджуючись з даною ухвалою представник Вінницької міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність ухвали суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
У зв’язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з постановленням нової ухвали з наступних підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання та зупиняючи дії пунктів рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради не зазначив правові підстави для прийняття вказаного рішення .
З таким рішенням суду першої інстанції не погоджується колегія судді та зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, суд в обґрунтування прийнятого ним рішення зазначив лише те, що «захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат».
При цьому, суд першої інстанції не зазначив на підставі яких даних він дійшов такого висновку та не навів жодного доводу чому захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також чому для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Положення статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України покликані гарантувати виконання рішення адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу виконання судових рішень, який викладений в ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вказано в абз.2 п. 17 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Водночас у представлених апеляційному суду матеріалах відсутні будь-які дані, які б вказували на наявність передбачених ч.1 ст.117 КАС України підстав для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Разом з тим, приймаючи рішення про зупинення дій пунктів 1,2,3,4 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 24.12.2007 року №3286 «Про впорядкування тимчасово встановлених конструкцій для господарських потреб (гаражів), визнання конструкцій для господарських потреб (гаражів) безхазяйними», суд фактично вирішив у такий спосіб позовні вимоги по суті заявленого позову.
Отже, колегія суддів не вбачає підстав для задоволенні клопотання про забезпечення позову в такий спосіб, як це визначив суд першої інстанції.
Згідно до п.6 ч.1 ст.199, ч.3, 4 ст.202 КАС України, підставами для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нової ухвали є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Оскільки невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 03 грудня 2009 року, належить скасувати, та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заявленого позивачем клопотання про забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.211 КАС України, ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Оскільки згідно ч.6 ст.118 КАС України, ухвала з питань забезпечення адміністративного позову не перешкоджає подальшому розгляду справи, вона не може бути оскаржена в касаційному порядку, проте заперечення проти неї можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.117, 118, 160, 197, 199, 202, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Вінницької міської ради –задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 03 грудня 2009 року скасувати ухвалити нову, якою в задоволенні клопотання позивачів про вжиття заходів по забезпеченню адміністративного позову шляхом зупинення дії пунктів 1,2,3,4 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 24.12.2007р. №3286 «Про впорядкування тимчасово встановлених конструкцій для господарських потреб (гаражів), визнання конструкцій для господарських потреб (гаражів) безхазяйними»відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: А.Б.Парінов
І.Й.Петрик