ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
10 листопада 2010 року 10:35 № 2а-8460/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Закритого акціонерного товариства «NMT»
до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної
інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти
нерухомого майна»
про зобов’язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство «NMT»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» (дали - БТІ), в якому просили зобов’язати відповідача провести державну реєстрацію права власності ЗАТ «NMT»на нежитлову будівлю (Літ. А) загальною площею 132,2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 зобов’язати видати довідку-характеристику на зазначений будинок.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач позов не визнав, подав письмові заперечення.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 21.01.2009 р. по справі № 31/14 за ЗАТ «NMT»визнано право власності на нежитлову будівлю (Літ. А) загальною площею 132,2 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, м. Київ.
В квітні 2009 року позивач звернувся до БТІ з заявою про реєстрацію права власності, додавши до заяви, окрім інших документів, і рішення Господарського суду м. Києва від 21.01.2009 р.
20.07.2009 року позивач звернувся до БТІ з запитом щодо надання письмового підтвердження реєстрації права власності на будівлю, але 06.08.2009 року отримав відповідь, що право власності позивача на нежитлову будівлю (Літ. А) загальною площею 132,2 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, м. Київ зареєстровано не було.
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що право власності ЗАТ «NMT»не було зареєстровано, оскільки згідно даних реєстраційних книг станом на день звернення позивача з заявою про реєстрацію права власності і на день слухання справи нежитлову будівлю (Літ. А) загальною площею 132,2 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, м. Київ, зареєстровано за ТОВ «Ікс-Тайм»на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 05.09.2008 р. реєстр. № 4617.
Окрім цього до БТІ звернувся ОСОБА_1 з заявою про реєстрацію за ним права власності на зазначену будівлю на підставі договору купівлі-продажу укладеного з ТОВ «Ікс Тайм»28.05.2009 р., але йому було відмовлено, на підставі того, що надійшло рішення Господарського суду м. Києва від 21.01.2009 р., яким визнано право власності на зазначену будівлю за ЗАТ «NMT».
Відносини пов’язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004р. № 1952-IV (далі – Закон), Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, зареєстроване Міністерством юстиції України 18.02.2002 р. за № 157/6445.
Відповідно до ст. 2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 3 статті 17 Закону документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами
Перелік документів на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності визначений ст. 19 Закону.
Згідно ч. 7 ст. 3 Закону № 1952-IV (чинна станом на виникнення правовідносин) зареєстровані речові права та їх обмеження мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна.
Відповідно до ст. 24 Закону у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо заявлене право вже зареєстровано.
Проаналізувавши рішення Господарського суду м. Києва від 21.01.2009 р. у справі №31/14 за позовом ЗАТ «NMT»до ФОП ОСОБА_2 про визнання права власності, обставину про наявність договору купівлі-продажу укладеного ТОВ «Ікс Тайм»з ОСОБА_1 28.05.2009р., та той факт, що на момент винесення Господарським судом зазначеного рішення, нежитлову будівлю (Літ. А) загальною площею 132,2 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, м. Київ, і по цей день зареєстровано за ТОВ «Ікс Тайм», а зазначену реєстрацію не припинено відповідно до законодавства, - суд приходить до висновку, що існує спір про право.
Окрім цього, суд приходить до висновку, що дії відповідача –суб’єкта владних повноважень щодо не реєстрації права власності ЗАТ «NMT»відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.
Таким чином, розглянувши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовної вимоги про зобов’язання відповідача зареєструвати право власності та видати довідку-характеристику оскільки представниками позивача не доведено, а судом не встановлено, правових підстав для вчинення таких дій, а також не надано доказів того, що позивач є суб’єктом (носієм) порушених відповідачем прав.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.. 254 КАС України
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Н.Г. Вєкуа
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –15.11.2010р.