ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Київ
28 жовтня 2010 року 10:40 справа № 2а-7060/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі Пасулька О.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва
до
третя особаОСОБА_1
Солом’янська районна у місті Києві державна адміністрація
про припинення підприємницької діяльності
За участю представників сторін:
від позивача: Приходько О.С.,
від відповідача: не з’явився,
від третьої особи: не з’явився.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Солом’янському районі міста Києва звернулась до суду з позовом про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1
У зв’язку з припиненням повноважень судді Ковзеля П.О. та у відповідності до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 23 червня 2010 року та згідно з пунктом 2.5.15 «Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах»справу № 2а-7060/10/2670 передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2010 року № 2а-7060/10/2670 справу прийнято до провадження та призначено судовий розгляд.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач з 2006 року не подає до податкового органу декларації про доходи, чим порушив статтю 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251 –ХІІ відповідно до якої встановлено обов’язки платників податків і зборів (обов’язкових платежів) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до пункту 2 статті 46 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
У зв’язку з цим позивач просить припинити підприємницьку діяльність відповідача.
Відповідач в судове засідання не з’явився, однак про час та дату содового засідання повідомлений належним чином.
Третя особа в судове засідання не з’явилась однак про час та дату содового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована Солом’янською районною державною адміністрацією м. Києва як суб’єкт підприємницької діяльності 6 грудня 2001 року, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач з 2006 року не подає до органу державної податкової служби документів податкової та фінансової звітності, що підтверджується довідкою № 3881/9 від 31 травня 2010 року.
Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»встановлено, що платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).
Відповідно до статті 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб’єкта та його ліквідації.
Пунктом 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності визначено як підставу для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Згідно з частиною 1 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації або ліквідації за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб –засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників, за рішенням суду. Відповідно до частини 6 зазначеної статті, частини 2 статті 247 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.
Положенням пункту 17 частини 1 статті 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(зі змінами та доповненнями) встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
З урахуванням наведених норм, а також того, що відповідач не подавав до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності більше одного року, вказані дії порушують встановлені законодавчими актами правила здійснення господарської діяльності та є підставою для припинення такого суб'єкта господарювання шляхом скасування його державної реєстрації, враховуючи право органів державної податкової служби звертатися до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
позов задовольнити.
Припинити підприємницьку діяльність суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) та скасувати його державну реєстрацію.
Постанову надіслати державному реєстратору для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення та для здійснення заходів з припинення фізичної особи у встановленому законом порядку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Клименчук
Повний текст постанови складено та підписано 1 листопада 2010 року.