ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Київ
10 листопада 2010 року 11:59 справа № 2а-9646/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі Пасулька О.М., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомКиївського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
дотовариства з обмеженою відповідальністю «Гіпек»
про стягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій в розмірі 6 220 грн. 20 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Колеснікова М.І.,
від відповідача: не з’явився.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В:
Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпек»про стягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій в розмірі 6 220 грн. 20 коп., яка виникла за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2009 році.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»із змінами та доповненнями, відповідачем у 2009 році не працевлаштовано жодного інваліда, проте товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпек»повинно було працевлаштовано 1 інваліда. У зв’язку із зазначеним позивач просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць та працевлаштуванню інвалідів в розмірі 6 161 грн. 00 коп. Крім того, за невиконання відповідачем нормативу щодо працевлаштування інвалідів, на підставі п. 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 233, позивачем нарахована пеня в розмірі 59 грн. 02 коп.
Відповідачем заперечень проти позовної заяви не надано, хоча про час і місце проведення судового засідання зазначену особу повідомлено належним чином. Про причини неявки суд не повідомлено, заяв про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило.
У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи неодноразово відкладався, відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпек»подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік»–по формі 10-ПІ (поштова-річна), затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42.
Відповідач у Звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік вказав, що середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2009 році становила 13 осіб, відповідно до 4-х відсоткового нормативу відповідач повинен був працевлаштувати 1 інваліда, проте жодного інваліда не працевлаштував.
Судом на адресу Шевченківського районного центру зайнятості надіслано запит від 18 жовтня 2010 року № 03.6.1/25 про надання інформації щодо подачі товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпек»до центру зайнятості у 2009 році звіту по формі № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць».
На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченківським районним центром зайнятості надано відповідь на зазначений запит, а саме надано відповідь з якої вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпек»протягом 2009 року звіти за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць»не подавало.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ із змінами та доповненнями (далі –Закон № 875), Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 та Положенням про Фонд України соціальної захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.
Керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, штатна чисельність працівників відповідача у 2009 році становила 20 особи, відповідач мав влаштувати на роботу 1 інваліда, проте жодного інваліда не працевлаштовано, отже, зазначеного нормативу не виконав.
Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»передбачено, що підприємства (об’єднання), установи і організації не залежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Статтею 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров’я, матеріального забезпечення, посильній трудовій та громадській діяльності.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2009 рік в розмірі 6 161 грн. 20 коп. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів в розмірі 59 грн. 02 коп.
Відповідно до пункту 3.4 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 233, нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно, тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів в розмірі 59 грн. 02 коп. підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 94 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпек»на користь Київського міського відділенні Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2009 рік в розмірі 6 161 (шість тисяч сто шістдесят одна) грн. 00 коп. та пені у розмірі 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 02 коп. до доходної частини Державного бюджету України на р/р 31219230700001 ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 24162621, код призначення платежу 50070000;01.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Н.М. Клименчук
Постанова складена в повному обсязі та підписана 15 листопада 2010 року.