ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Київ
22 жовтня 2010 року < Час проголошення > справа№ 2а-4358/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом приватного підприємства «Гроцький Транс Експедиція»
до Управління Пенсійного фонду в Печерському районі міста Києва
про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство «Гроцький Транс Експедиція»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просив визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу, оскільки підприємством своєчасно сплачено страхові внески.
Представник проти задоволення позовних вимог заперечив та пояснив, що у зв’язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків у позивача виникла недоїмка зі сплати страхових внесків.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва винесено вимоги про сплати боргу № Ю-324/6 від 3 жовтня 2008 року, № 324/7 від 3 листопада 2008 року, № Ю-324/9 від 2 грудня 2008 року, № 321/12 від 1 червня 2009 року.
Відповідно до пункту 8 Постанови Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року № 64/8663 (далі по тексту Інструкція), суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»від 19 грудня 2003 року № 21-1зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансової санкції.
Відповідно до пункту 9.1 даної Інструкції, до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, яке контролюється органами Пенсійного фонду, застосовуються фінансові санкції відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-ІV.
На момент застосування та нарахування фінансових санкцій до приватного підприємства «Гроцький Транс Експедиція»застосовувались норми пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування»в редакції від 9 липня 2003 року за несплату (неперахуваня) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду.
Підпунктом 9.3.2 пункту 9.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України передбачено, що у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно, - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум; при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно, - 20 відсотків зазначених сум; при затримці їх сплатити у строк понад 90 календарних днів, - 50 відсотків зазначених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
При накладенні фінансових санкцій та нарахування пені складаються рішення за формою згідно з додатком 14 цієї Інструкції.
Рішення про застосування штрафів складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків: при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, рішення про застосування штрафу вноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки. Рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період; при затримці до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки. Рішення виноситься одне на всю суму фактично сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період; при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п’ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки. Рішення приймаються одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки незалежно від кількості випадків сплати за цей період.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з карток особового рахунку приватного підприємства «Гроцький Транс Експедиція», підприємством несвоєчасно сплачено страхові внески у зв’язку з чим виникла недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на протязі звітних періодів попередніх років.
Управлінням Пенсійного фонду в Печерському районі міста Києва винесено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків у тому числі донарахованих страхувальником або Пенсійним фондом № 3864 від 20 грудня 2007 року у розмірі 3017 грн. 23 коп., № 2865 від 20 грудня 2007 року у розмірі 9142 грн. 40 коп., № 2866 від 20 грудня 2007 року у розмірі 14868 грн. 59 коп. Зазначені рішення отримано відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи.
Відповідно до пункту 10.11 Інструкції у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
Згідно додатку № 22 даної Інструкції за встановленою формою складаються повідомлення протягом п’яти робочих днів, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, яке надсилається (вручається) такому платнику. Корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.
Так, відповідно додатку 22 до пункту 10.11 Інструкції Управлінням Пенсійного фонду в Печерському районі міста Києва на адресу відповідача надіслано повідомлення про перерозподіл суми погашення боргів № 438 від 10 жовтня 2008 року, № 439 від 10 жовтня 2008 року, № 440 від 10 жовтня 2008 року, № 441 від 10 жовтня 2008 року, № 442 від 10 жовтня 2008 року, № 443 від 10 жовтня 2008 року, № 444 від 10 жовтня 2008 року, № 445 від 10 жовтня 2008 року, № 446 від 10 жовтня 2008 року, отриманні відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінцях повідомлень.
Оцінюючи письмові пояснення позивача та заперечення представника відповідача, суд звертає увагу, що відповідача діяв в межах повноважень, з додержанням вимог Інструкції № 21-1 та Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування».
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його позовні вимоги, суду не надав.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Н.М. Клименчук
Повний текст постанови складено та підписано 29 жовтня 2010 року.