ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
21 жовтня 2010 року 16:39 № 2а-9903/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Череповській Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПриватного підприємства «Аленка»
доРегіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у м. Києві
про визнання незаконним та скасування рішення,
за участю представників сторін:
від позивача –ОСОБА_1
від відповідача –Брижицька О.Л.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство «Аленка»(далі по тексту –позивач, ПП «Аленка») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у місті Києві (далі по тексту –відповідач, Регіональне управління) та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати незаконним та скасування рішення від 07.06.2010р. № 261773/32-330/0984 про застосування фінансових санкцій в розмірі 6 800,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно нараховано штрафні санкції за торгівлю алкогольними напоями у невизначених для цього місцях торгівлі, оскільки торгівлю алкогольними напоями позивач здійснює на підставі ліцензії серії НОМЕР_1 від 09.02.2010р., виданої Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у м. Києві. Крім того, позивач зазначив, що перевірка була проведена з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» від 21.05.2009р. № 502.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 липня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 23 липня 2010 року.
В судове засідання, призначене на 23 липня 2010 року, з’явився представник позивача. Відповідач або його уповноважені представники в судове засідання не з’явились, у зв’язку з чим суд відклав розгляд справи на 20 вересня 2010 року.
Судове засідання, призначене на 20 вересня 2010 року, судом відкладалось на 7 жовтня 2010 року за клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні, призначеному на 7 жовтня 2010 року, судом оголошувалася перерва до 21 жовтня 2010 року.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача заперечив проти заявлених позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Аленка»зареєстроване Жовтневою районною державною адміністрацією міста Києва 4 квітня 1998 року. На податковому обліку у Державній податковій інспекції у Солом’янському районі міста Києва перебуває з 9 квітня 1998 року.
Відповідно до ліцензії серії НОМЕР_1 від 09.02.2010р., виданої Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у місті Києві, позивач має право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 14.05.2010р. № 405 головному державному податковому інспектору Дорожкіну М.О. та старшому державному податковому інспектору Чумаку М.Л. з метою встановлення наявності ліцензій на право проведення роздрібної та оптової торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, дотримання установлених правил торгівлі підакцизними товарами, наявності супровідних документів, дотримання стандартів, маркування підакцизних товарів, дотримання максимальних інших питань, що регулюють виробництво та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів тощо видано направлення від 20.05.2010р. № 32-03/371 на проведення позапланової перевірки ПП «Аленка» у період з 20 травня 2010 року по 3 червня 2010 року.
За результатами вказаної перевірки Регіональним управління складено акт від 25.05.2010р. № 0352/32-327 (далі - Акт перевірки). Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення позивачем вимоги статей 15, 15-2, 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95.
На підставі вищезазначеного Акту перевірки, Регіональним управління винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 07.06.2010р. № 261773/32-330/0984, відповідно до якого за порушення статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95 до ПП «Аленка» застосовано фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 6 800,00 грн.
Зазначене рішення підписано директором ПП «Аленка»ОСОБА_3 09.06.2010р. без зауважень.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищезазначених вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (далі –Закон України від 19.12.1995р. № 481/95).
Частиною 11 статті 15 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95 передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (частина 17 статті 15 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95).
Так, згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору»від 07.08.2001р. № 940 (далі по тексту - Постанова від 07.08.2001р. № 940) у складі Державної податкової адміністрації утворено Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі по тексту - Департамент) як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи, у складі державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - регіональні управління Департаменту з правами юридичної особи та їх територіальні підрозділи.
Абзацом 3 пункту 2 Постанови від 07.08.2001р. № 940 передбачено, що Департамент діє на підставі положення, що затверджується Головою Державної податкової адміністрації.
Пункт 2.6 Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.02.2007р. № 71, передбачає, що основним завданням Департаменту є, зокрема, ліцензування оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.
Ліцензія, відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95, видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа. Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додається довідка податкової служби про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі.
У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються перелік електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також адреса місця торгівлі. У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Як встановлено судом під час судового розгляду справи та вбачається з матеріалів справи, позивачем до заяви про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами від 28.01.2010р. реєстраційний № 428 на виконання вимог Закону України від 19.12.1995р. № 481/95, було додано повний перелік зазначених вище документів.
Частиною 24 статті 15 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95 визначено, що вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів (частина 25 статті 15 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95).
З урахуванням зазначених вимог чинного законодавства, Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у м. Києві 03.02.2010р. видало позивачу ліцензію серії НОМЕР_1 від 09.02.2010р. на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Отже, судом встановлено, що під час видачі ліцензії відповідач діяв в спосіб та в межах наданих йому повноважень.
Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем приписів Закону України від 19.12.1995р. № 481/95 під час застосування останнім фінансових санкцій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 15-3 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95 забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:
- особами, які не досягли 18 років;
- особам, які не досягли 18 років;
- у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;
- у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
- у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);
- з торгових автоматів;
- на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);
- поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);
- у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет;
- з рук;
- у невизначених для цього місцях торгівлі.
Абзацом 2 пункту 9 постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями»від 30.07.1996р. № 854 встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями забороняється, зокрема, у приміщеннях та на території дошкільних, навчальних закладів і закладів охорони здоров'я.
Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.
Так, на виконання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(у редакції, що діяла на момент прийняття рішення) та постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями» Київською міською радою прийнято рішення «Про впорядкування продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у міській торгівельній мережі»від 25.12.2008р. № 929/929 (далі по тексту - рішення КМР від 25.12.2008р. № 929/929), яким встановлено чіткий перелік місць, в яких заборонено здійснювати торгівлю алкогольними виробами, а саме, згідно з підпунктом 1.1.4 пункту 1.1 статті 1 зазначеного рішення заборонено здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями (у тому числі слабоалкогольними) у дрібнороздрібній торговельній мережі, що розташована у радіусі 100 метрів від наявних земельних меж загальноосвітніх навчальних закладів –шкіл, ліцеїв, гімназій, інтернатів, дошкільних навчальних закладів.
Дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями»врегульовано повноваження органів місцевого самоврядування щодо впровадження державної політики щодо попередження вживання серед населення алкогольних напоїв та тютюнових виробів і впорядкування продажу цих товарів.
Отже, рішенням КМР від 25.12.2008р. № 929/929 встановлено чіткий перелік місць, в яких заборонено здійснювати торгівлю алкогольними напоями, а тому торгівельні мережі, що розташовані у радіусі 100 метрів від наявних земельних меж загальноосвітніх навчальних закладів –шкіл, ліцеїв, гімназій, інтернатів, дошкільних навчальних закладів не є місцем, де дозволена торгівля тютюновими виробами у розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР, а саме, пункту 11 частини 1 статті 15-3 Закону.
При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва не приймає до уваги посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»від 21.05.2009р. № 502 (далі по тексту –Постанова від 21.05.2009р. № 502), оскільки відповідно до частини 7 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу України»від 04.12.1990р. № 509 (далі по тексту –Закон України від 04.12.1990р. № 509) позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". При цьому, позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»та Закон України «Про державну податкову службу України»за своєю правовою природою є актами, прийнятим вищестоящим органом та мають вищу юридичну силу по відношень до постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року».
У відповідності до пункту 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи відповідача позивач суду не надав.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що законодавець під час розробки та прийняття вищезазначених нормативно-правових актів чітко визначив порядок та умови видачі ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, обмеження зазначеного виду торгівлі у невизначених для цього місцях, тобто в місцях, для яких встановлені обмеження, а також, порядок проведення планових на позапланових перевірок дотримання суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства, а тому, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя А.І. Савченко
Постанову складено в повному обсязі та підписано 10 листопада 2010 року.