ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 20 жовтня 2010 року           14:08           № 2а-10558/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом            Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

до                            Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи

                               ОСОБА_1

про                          стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва (надалі ДПІ у Оболонському районі міста Києва, податковий орган або позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі СПД ОСОБА_1 або відповідач) 108 727 грн. 36 коп. боргу з податку з доходів фізичних осіб, штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, адміністративних штрафів та інших санкцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2010р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача під час судового розгляду підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті адміністративного узгодження зобов’язання, у відповідача обліковується борг, який, в супереч приписам Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зі змінами та доповненнями (далі –Закон України №2181), відповідачем не сплачено до державного бюджету України.

Відповідач проти позову заперечив, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких посилався на неправомірність прийняття рішень, що стали підставою для виникнення  боргу відповідача, однак причин не оскарження таких рішень та податкових вимог відповідач суду  не пояснив.

В судовому засіданні 20 жовтня 2010р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача:

- податок з доходів фізичних осіб в розмірі 101 712 грн. 12 коп.;

- штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 2 912 грн. 50 коп.;

- адміністративні штрафи та інші санкції – 3 400 грн.

В судовому засіданні 20 жовтня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

           Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, зареєстрований Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 01.02.2006р., ідентифікаційний номер –НОМЕР_1.

Матеріали справи свідчать про те, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) СПД ОСОБА_1 за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р. За результатами перевірки складено акт від 31.08.2009р. №493-17-4-НОМЕР_1, на підставі висновків якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.09.2010р. №0003061704/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 100 459 грн. 96 коп.

Як вказано представником позивача та не заперечувалося відповідачем, вказане податкове повідомлення-рішення а ні в адміністративному, а ні судовому порядку оскаржено не було.

Окрім цього, на підставі розрахунку авансових платежів прибуткового податку на 2010 рік  та перерахунку податку за 2009 рік, податковим органом було виписано платіжне повідомлення №НОМЕР_1, яким визначено суму до сплати за основним платежем –909 грн., та платіжне повідомлення №НОМЕР_1 яким визначено суму до сплати за основним платежем –1708, 50 грн. вказані платіжні повідомлення були отримані відповідачем, про свідчить його підпис на цих повідомленнях (копії в матеріалах справи), однак вказані суми сплачені не були, що не заперечується відповідачем.

Так, у відповідності до абз. «а»п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст.. 4 Закону України №2181, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України 2181, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вищевказаного Закону передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України №2181 процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Тому, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом з підстав, зазначених у п. "а" п. 4.2.2 п.4.2. ст.4 даного Закону (платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію), платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Таким чином, у зв’язку з тим, що відповідач не скористався процедурою апеляційного оскарження суми податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб, вищевказані суми  набули статусу податкового боргу.

У відповідності до п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до пп. "а" пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181 -  перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до п. "б" пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181, друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

          За таких обставин, ДПІ у Оболонському районі м. Києва було надіслано відповідачу першу та другу податкові вимоги відповідно від 26.01.2010р. №1/9 та від 17.03.2010р. №2/928.

          Вказані вимоги були отримані відповідачем, про що свідчить підпис на корінцях цих вимог (копія в матеріалах справи) та не  оскаржувалися.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, у зв’язку узгодженням у адміністративному порядку суми податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб, вона набула статусу податкового боргу.

Враховуючи викладене, з урахування заяви про зменшення суми позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь держави податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 101 712 грн. 12 коп.

Окрім цього, як вже зазначалося вище ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) СПД  ОСОБА_1 за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р. За результатами перевірки складено акт від 31.08.2009р. №493-17-4-НОМЕР_1, на підставі висновків якого податковим органом було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій  від 10.09.2009р. №0003071704/0, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 912 грн. 20 коп. за порушення законодавства.  Як вказано представником позивача та не заперечувалося відповідачем, вказане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій а ні в адміністративному, а ні судовому порядку оскаржено не було.

Також, ДПІ у Оболонському районі м. Києва були проведені перевірки:

-  додержання порядку за проведенням готівкових розрахунків за товари (послуги), за результатами якої скаладено акт від 30.07.2008р. №26540634/2305, на підставі висновів якого прийнято рішення від 01.08.2008 року №0005592305/0, яким до відповідача  застосовано  фінансові санкції  в розмірі 1700 грн.;

- за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, за результатами якої скаладено акт від 15.01.2009р. №0032/26/54/23/НОМЕР_1, на підставі висновів якого прийнято рішення від 19.01.2009р. №0000282305/0, яким , яким до відповідача  застосовано  фінансові санкції  в розмірі 1700 грн.;

Регіональним управлінням у м. Києві Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України були проведені перевірки стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов’язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, за результатами яких складено акти 23.03.2009р. №261396/0305 та від 30.07.2009р. №261722/0725/32-112. На підставі висновків вказаних актів було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій  від 27.03.2009р. №260865/32-1120177 про стягнення з відповідача 1700 грн. та від 13.08.2009р. №261250/32-112/048 про стягнення з відповідача 1700 грн.

Під час судового розгляду  даної справи, представник позивача зазначив, що до суми адміністративних штрафів, які позивач просить стягнути з відповідача на користь держави входять суми, визначені рішеннями про застосування фінансових санкцій  від 27.03.2009р. №260865/32-1120177 та від 13.08.2009р. №261250/32-112/048. Суми ж, визначені рішеннями про застосування фінансових санкцій від 01.08.2008 року №0005592305/0 та від 19.01.2009р. №0000282305/0, представник позивача стягувати не просив, у зв’язку з тим, що вони були сплачені платіжними дорученнями №25 та №50 (копії в матеріалах справи).

Таким чином, до суми адміністративних штрафів, які просить стягнути позивач, відносяться суми, визначені рішення про застосування фінансових санкцій від 27.03.2009р. №260865/32-1120177 та від 13.08.2009р. №261250/32-112/048. Як вказано представником позивача та не заперечувалося відповідачем, вказані рішення а ні в адміністративному, а ні судовому порядку оскаржено не були.

Згідно з ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання таку адміністративно-господарську санкції як адміністративно-господарський штраф.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Судом встановлено, що штрафні (фінансові) санкції, визначені рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій  від 10.09.2009р. №0003071704/0 та рішення про застосування фінансових санкцій від 27.03.2009р. №260865/32-1120177 та від 13.08.2009р. №261250/32-112/048 є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 та 241 Господарського кодексу України, а отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Адміністративний позов ДПІ у Оболонському районі міста Києва про стягнення з СПД ОСОБА_1 боргу з податку з доходів фізичних осіб, штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, адміністративних штрафів та інших санкцій подано Окружного адміністративного суду м. Києва 14 липня 2010р., про що свідчить відмітка вхідної кореспонденції канцелярії Окружного адміністративного суду м. Києва.

Таким чином у даній справі суд задовольняє частково позовні вимоги щодо стягнення з відповідача фінансових санкцій та штрафних (фінансових) санкцій, які визначаються як адміністративно-господарські санкції,  в частині, що стосується періоду з 14 липня 2009р.

Враховуючи вищенаведені норми, з урахування заяви про зменшення суми позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача  штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 2 912 грн. 50 коп., визначених рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.09.2009р. №0003071704/0; адміністративний штраф та інші санкції в розмірі 1 700 грн., визначений рішенням про застосування фінансових санкцій  від 13.08.2009р. №261250/32-112/048.

Станом на дату судового розгляду справи, суду не надано доказів сплати відповідачем суми його податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.     Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер –НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України заборгованість на:

- р/р 33210801700006, УДК у м. Києві, МФО 820019, одержувач: ВДК у Оболонському районі м. Києва, код 26077916 податок з доходів фізичних осіб в розмірі 101 712 (сто одна тисяча сімсот дванадцять) гривень 12 копійок;

- р/р 31419541700006, УДК у м. Києві, МФО 820019, одержувач: ВДК у Оболонському районі м. Києва, код 26077916 штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 2 912 (дві тисячі дев’ятсот дванадцять) гривень 50 копійок;

- р/р 31111106700006, УДК у м. Києві, МФО 820019, одержувач: ВДК у Оболонському районі м. Києва, код 26077916 адміністративний штраф та інші санкції в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Постанова набирає сили відповідно  до  ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями

Суддя                                                                                                               Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –03.11.2010р.