№ 2а-362/2010 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 листопада 2010 року                 Крижопільський районний суд

Вінницької області в складі головуючого судді         Пителя С.М.

 з участю секретаря         Баденюк О.І.                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Крижопіль справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10  до Управління Пенсійного фонду України в Крижопільському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,  

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 звернулись до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни. Вказали, що вони відповідно до  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до категорії «діти війни» та мають право на виплату соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  Посилаються на те, що такі виплати не виплачувались і просили зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоотриману суму підвищення до пенсії як дитям війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.09.2010 року та зобов’язати відповідача в подальшому виплачувати їм підвищення до пенсії як дитині війни.

Позивачі позов підтримали та просили суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду заперечення де вказав, що Пенсійний фонд України діє на підставі положення  «Про  пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на підставі п. 15 Положення через створені в установленому  порядку його територіального управління. Здійснює свої повноваження по ефективному  використанню коштів Пенсійного фонду України, при цьому кошти ПФУ  використовуються   виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивачі: ОСОБА_1 народилась у ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 народилась у ІНФОРМАЦІЯ_2  ОСОБА_3 народилась у ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4 народилась у ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 народилась у ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6 народилась у ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 народилась у ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_8 народилась у ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_9 народилась у ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_10 народився у ІНФОРМАЦІЯ_9 і відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.2006 року, набули статусу «дитина війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, отже вона має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» припинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

09 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідають Конституції України п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, спірні відносини з 09 липня 2007 року регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції закону, яка діяла з 01.01.2006 року.

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищенням у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни. Ветерани війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Отже, спірні відносини з 22 травня 2008 року регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції закону, який діяв з 01.01.2006 року. Тому, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 19 жовтня 2010 року включно відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону, який діяв до 01.01.2006 року.

Суд не приймає доводи  відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема не визначення поняття «Мінімальна пенсія за віком».

Станом на 09 липня 2007 року розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування».

Суд не приймає доводи відповідача про відсутність фінансування, оскільки відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на Управління Пенсійного фонду України зобов’язань, так як реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Щодо вимоги позивачів про зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати 30% надбавку до пенсії як дитині війни у повному розмірі в подальшому, суд вважає, що згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, у даному випадку у разі порушення права, свобод чи інтересів відповідача у них виникає право звернення до суду, а вимоги щодо зобов’язання вчинити певні дії на майбутнє не можуть бути предметом розгляду в суді.

Крім того, суд не бере до уваги доводи відповідача про необхідність у застосуванні положень ст. 100 КАС України, оскільки відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. ст.ст. 70, 71, 94, 158, 161-164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі Вінницької області щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по жовтень 2010 року включно протиправними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по жовтень 2010 року включно з урахуванням фактично отриманих сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя