ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
08 липня 2010 року 15:34 № 2а-7136/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Череповській Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПрокуратури Печерського району м. Києва
в інтересах держави
в особі
до
Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва
Державного підприємства «Центральна дирекція з управління та реконструкції спортивних споруд»
про стягнення заборгованості в розмірі 61 659,59 грн.
за участю представників сторін:
від прокурора –Смізюк О.О.
від позивача –Скорнякова І.С.
від відповідача –не з’явився
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 8 липня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Прокуратура Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Центральна дирекція з управління та реконструкції спортивних споруд»про стягнення заборгованості за страховими внесками на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 61 659,59 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з серпня 2009 року по січень 2010 року в сумі 61 659,59 грн. Вказана заборгованість підтверджується даними розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за вказаний період та даними картки особового рахунку страхувальника.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 7 червня 2010 року.
У судове засідання, призначене на 7 червня 2010 року, з’явився прокурор та представник позивача. Відповідач або його уповноважені представники не з’явились, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Враховуючи приписи пункту 3 частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд даної справи на 8 липня 2010 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.
Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Центральна дирекція з управління та реконструкції спортивних споруд»зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058 –IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон України від № 1058 - IV).
Частиною 1 статті 15 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, роботодавці –підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону, є страхувальниками відповідно до положень цього Закону.
Відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 17 та частини 6 статті 20 Закону України № 1058 - IV, страхувальник, яким є відповідач, зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 і статтею 4 Закону України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».
Згідно зі статтею 14, частинами шостою та дванадцятою статті 20 Закону України № 1058-IV платники збору на обов’язкове пенсійне державне страхування зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому, страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 названого Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: участь у формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Згідно пункту 15 цього Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворювані в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва подано розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті з серпня 2009 року по січень 2009 року, які підписані керівником та скріплені печаткою підприємства. У вказаних розрахунках відповідач самостійно визначив суму страхових внесків в розмірі 21285,03 грн. за серпень 2009 року (згідно звіту від 09.09.2009р.); 6976,71 грн. за вересень 2009 року (згідно звіту від 08.10.2009р.); 11402,25 грн. за жовтень 2009 року (згідно звіту від 10.11.2009р.); 11697,27 грн. за листопад 2009 року (згідно звіту від 16.12.2009р.); 21995,60 грн. за грудень 2009 року (згідно звіту від 14.01.2010р.), 10 450,30 грн. за січень 2010 року, однак у встановлені строки відповідачем дані суми не сплачені.
Таким чином, з огляду на те, що відповідачем не було сплачено у встановлені законодавством строки недоїмку по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, позивачем на підставі частини 3 статті 106 Закону України № 1058 - IV направлено відповідачу вимоги про сплату боргу № Ю-1234/5 від 05.10.2009 року, Ю-1234/6 від 02.12.2009 року, Ю-1234/8 від 02.02.2010 року. Належним чином засвідчені копії вказаних вимог з відміткою про їх отримання наявні в матеріалах даної справи.
При цьому, вимоги про сплату боргу відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувались.
Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(в редакції на момент винесення рішення) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансовий санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до абзацу 8 частини 3 статті 106 Закону України № 1058 –IV, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10 робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Таким чином, загальна сума заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, яка підлягає сплаті відповідачем за період з серпня 2009 року по січень 2010 року складає 61 659,59 грн.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
При цьому, на час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду не надано.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Центральна дирекція з управління та реконструкції спортивних споруд»(01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 42) на користь Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва (01004, м. Київ, Крутий узвіз,4, р/р 256063012602 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київської області, МФО 322669) заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 61 659 (шістдесят одна тисяча шістсот п’ятдесят дев’ять) грн. 59 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.І. Савченко
Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 8 липня 2010 року.