РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 листопада 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого –

суддів:

при секретарі          

Гайдук В.І.,

Петешенкової М.Ю., Варенко О.П.,

Самоткані В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

по апеляційній скарзі ОСОБА_5

на рішення  Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровськ від 15 березня 2010 року

у цивільній справі за позовом  ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, –

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з відповідачкою перебуває у зареєстрованому з 16 квітня 1982 року у Жовтневому відділі РАЦС Дніпропетровського МУЮ шлюбі, проте з лютого 2009 року фактичні шлюбні відносини припинені, через конфлікти, сварки, втрату почуття поваги і любові, тому позивач просив шлюб між ним та відповідачкою розірвати.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2010 року позов задоволено, шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розірвано; вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, у зв’язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого суду – скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 3 Сімейного кодексу України проголошує, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, с уд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Крім зазначеного, у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз’яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Розглядаючи справу у відсутності відповідача, яка не була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи та ухвалюючи рішення про розірвання шлюбу сторін, суд не встановив обставин справи, чи є підстави для розірвання шлюбу.

Встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16 квітня 1982 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого Жовтневим відділом РАЦС Дніпропетровського МУЮ (а.с.6)

Неповнолітніх дітей від шлюбу на даний час сторони не мають, що не заперечується ні позивачем, ні відповідачкою.

Твердження позивача в позовній заяві та його представника в судовому засіданні, що в їх сім’ї склалися обставини неможливі для спільного мешкання, між подружжям втрачено почуття любові та поваги один до одного, не знайшли свого підтвердження ні в судовому засіданні, ні матеріалами справи. Ці обставини відповідач в судовому засіданні заперечувала та вказувала на те, що підстав для розлучення немає, сім’я їх існує, вони підтримують сімейні відносини.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені, підстави для  розірвання шлюбу сторін відсутні, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового – про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 208, 209, 218, 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, –

    ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровськ від               15 березня 2010 року скасувати та ухвалити нове – про відмову у задоволенні позовних вимог про розірвання шлюбу.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, і протягом двадцяти днів може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді