У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-13739/2010р. Головуючий в 1 інстанції Чумак Т.А.
Категорія-46 Доповідач Козлов С.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2010 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Болтунової Л.М.,
суддів: Козлова С.П., Максюта Ж.І.,
при секретарі: Бецман І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2010 року визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 42 459 гр. 53 коп., визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку в спільній сумісній власності подружжя - грошових коштів на суму 21 229 гр. 77 коп., стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя 21 229 гр. 77 коп. та вирішено питання про розподіл судових витрат по справі.
З підстав неправильного застосування судом норм матеріального права ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд.
Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування рішення суду з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст.60,70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Як правильно встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 04 жовтня 2003 року по 11 травня 2010 року, при цьому фактично шлюбні відносини припинили з 01 жовтня 2009 року, що підтверджується актом депутатського обстеження від 15.08.2010 р. (а.с.9-10,22).
Під час перебування у шлюбі 04.07.2008 р. сторони за спільні кошти в сумі 7 400 грн. придбали автомобіль марки «Шевроле Авео», реєстраційний номер НОМЕР_1, в рахунок сплати вартості якого 04.07.2008 р. між ВАТ КБ «Надра» та відповідачем як позичальником і позивачкою як поручителем було укладено договір «Автопакет» № 847114/ФЛ про надання банком 67 140 грн. на придбання транспортного засобу (а.с.24-27,30).
З виданої ВАТ КБ «Надра» 05.06.2010 р. виписки по рахунку відповідача видно, що з 19 серпня 2008 року по 21 вересня 2009 року в рахунок погашення кредиту сплачено 22 471,98 грн., в рахунок погашення відсотків за користування кредитними коштами за період з 19 серпня 2008 року по 08 вересня 2009 року сплачено 12 587,55 грн., а всього сплачено 35 059,53 грн., які є спільними коштами подружжя, оскільки у вказаний період часу сторони перебували у шлюбі і вели спільне господарство. (а.с.28-29).
Таким чином, сторони на придбання автомобіля та в рахунок погашення кредиту і відсотків за користування кредитом витратили 42 459,53 грн. (35 059,53 грн. + 7400 гр.), які є їх спільними коштами, при цьому позивачка має право на їх 1/2 частку, тобто 21 229,77 грн..
Оскільки автомобіль, на який було витрачено спільні кошти подружжя, перебуває у власності відповідача і позивачкою не заявлено вимогу про визнання права власності на його частку та його поділ, то суд обґрунтовано на підставі ст.ст.60,61,70 СК України визнав спільною сумісною власністю подружжя грошові кошти в сумі 42 459,53 грн., визнав за позивачкою право власності на 1/2 частку їх спільних грошових коштів на суму 21 229,77 грн. та в порядку поділу майна подружжя стягнув з відповідача на її користь її частку грошових коштів в сумі 21 229,77 грн..
Доводи ОСОБА_1 у скарзі про припинення ним шлюбних відносин з позивачкою у серпні 2009 року та безпідставне стягнення судом з нього на користь позивачки 21 229,77 грн. в порядку поділу їх спільного майна без його згоди не ґрунтуються на встановлених в судовому засіданні обставинах справи та нормах регулюючого спірні правовідносини законодавства і фактично зводяться до їх одностороннього тлумачення лише на свою користь та до переоцінки тих доказів, яким суд дав належну оцінку у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалися на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні в судовому засіданні відповідно до вимог ст.212 ЦПК України і не спростовують правильність вищезазначених висновків суду.
Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи змін колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: