копія

Справа № 11-104,2007року                                                Головуючий в 1-й інстанції Луценко О.П.

Категорія: cm. 308 ч.1 КК України                                                                     Доповідач Бойко Л.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 лютого 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого                      Дуфнік Л.М.

суддів                                 Бойко Л.В., МатущакаМ.С.

з участю прокурора           Бантюка І.М.

захисника                           ОСОБА_2.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_1. на вирок Ярмолинецького районного суду від 14 грудня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженець м. Гомель Республіки Білорусь, проживає в смт. АДРЕСА_1Хмельницької області, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше судимий 04.07.2002 року Ярмолинецьким райсудом за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 07.03.2006 року по відбуттю строку покарання,

засуджений : за ст. 308 ч.1 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з засудженого судові витрати за проведення експертизи 211,85 грн.

Питання про речові докази вирішено відповідно до закону.

Запобіжний захід залишено попередній - підписка про невиїзд.

За вироком суду, 26 серпня 2006 року біля 21 години в смт. Ярмолинці ОСОБА_1. перебуваючи в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, зайшов у приймальне відділення Ярмолинецької ЦРЛ для отримання медичної допомоги. Виходячи із лікарні, він проник в кабінет в якому зберігались наркотичні медичні препарати і який на той момент був відчинений, де із сейфу таємно викрав 18 ампул об'ємом 1 мл з 2% розчином наркотичного засобу „Омнопон" та 17 ампул об'ємом 2 мл з 0,5% розчином препарату „Сибазон", які в подальшому використав для власних потреб без мети збуту. Відповідно до висновку експерта в ампулах „Омнопону" міститься наркотичних фармпрепарат омнопон, а в ампулах „Сибазону" міститься психотропний лікарський засіб, транквілізатор діазепам.

В поданій апеляції захисник засудженого адвокат ОСОБА_2. не оспорюючи фактичних обставин справи та юридичної кваліфікації злочинних дій ОСОБА_1. вказує, що суд при призначенні покарання не в достатній мірі врахував особу винного та пом'якшуючі покарання обставини. Засуджений після звільнення з місць позбавлення волі влаштувався на роботу, де позитивно характеризується, на час вчинення злочину він був наркозалежною особою, але пройшов два етапи лікування, також він хворіє на туберкульоз і потребує лікування , відповідного харчування та догляду. Просить вирок суду змінити і звільнити засудженого від

2

відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

У запереченні на апеляцію засудженого прокурор просить вирок суду залишити без зміни, а апеляцію захисника засудженого - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляції є необгрунтованими, вказує, що ОСОБА_1. влаштувався на роботу лише після постановления вироку, раніше він уже притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння тяжкого злочину, за який судимість не погашена і новий злочин, вчинений ним, також є тяжким.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_2. підтримавшого доводи апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів

Знаходить :

Апеляцію захисника не підлягаючою задоволенню.

Висновок суду про винність ОСОБА_1. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 308 ч.І КК України при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи, ґрунтується на досліджених доказах. В цій частині вирок суду ніким із учасників судового розгляду не оспорюється.

Міра покарання засудженому призначена з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

Проте, враховуючи, що ОСОБА_1. раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності і має рецидив злочинів колегія суддів вважає, що підстав для звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, про що ставиться питання в апеляції, немає. У цьому випадку реальне відбування ОСОБА_1. покарання буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,

Ухвалила:

Апеляцію захисника залишити без задоволення, вирок Ярмолинецького районного суду від 14 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1- без зміни.