КОПІЯ

Справа № 11-28/2007 року                                                 Головуючий в 1-й інстанції Гаврищук Л. П.

Категорія ст. ст. 121 ч.2, 187 ч.4 КК України                   Доповідач Суслов М.І.

УХВАЛА

 ІМ'Я М УКРАЇНИ

24 січня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області в складі:

Головуючого-судді Кульбаби В.М., суддів Суслова М.І., Курдзіля В.Й., з участю прокурора Підлісного О.В., та захисників ОСОБА_3., ОСОБА_4.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2., ОСОБА_1. та в їх інтересах відповідно захисників ОСОБА_4. та ОСОБА_3. на вирок Нетішинського міського суду від 16 листопада 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця м. Гусєв, Калінінградської області РФ, мешканця м. АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, непрацюючого, розлученого, на утримані має неповнолітню дитину, раніше не судимого та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, уродженця с Омелянівна Коростенського району Житомирської області, без постійного місця проживання, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого

засуджено кожного за:

ст.121 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі;

ст. 187 ч.4 КК України на 8 років позбавлення волі із конфіскацією ½  частки належного їм майна, а на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 8 років позбавлення волі із конфіскацією ½  частки належного їм майна.

Засуджені утримуються під вартою.

В строк відбування покарання постановлено   зарахувати час утримання під вартою ОСОБА_1. з 1.05.2005 року, ОСОБА_2. з 26.07.2005 року.

Стягнуто з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. солідарно на користь ОСОБА_6. 35000 грн. моральної та 363 грн. матеріальної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1. та ОСОБА_2. засуджено за те, що вони 26.04.2005 року близько 1 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля кафе-бару „Шарм", що поблизу будинків №2-4 по вул.. Будівельників в м. Нетішин, заподіявши потерпілому ОСОБА_5. тяжкі тілесні ушкодження, заволоділи майном та грішми останнього на загальну суму 363 грн.

2

В своїх апеляціях засуджений ОСОБА_2. та в його інтересах захисник ОСОБА_4. просять вирок суду скасувати, направивши справу на додаткове розслідування та звільнити засудженого з-під варти. При цьому посилаються на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказують, що для усунення неточностей, потрібно додатково допитати нових свідків та обов'язково провести комплексну експертизу для встановлення точної причини смерті ОСОБА_5.. Стверджують, що суд при призначенні покарання не врахував, що ОСОБА_2. вперше притягується до кримінальної відповідальності, на даний час хворіє і потребує стороннього догляду.

Засуджений ОСОБА_1. та в його інтересах адвокат ОСОБА_3в своїх апеляціях просять вирок суду скасувати, направивши справу на додаткове розслідування і змінити запобіжний захід на підписку про невиїзд. При цьому вони вказують, що суд допустив неповноту судового слідства, висновки суду, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, а також неправильно застосовано кримінальний закон.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, засудженого ОСОБА_2., в його інтересах захисника ОСОБА_4. та захисника ОСОБА_3. в інтересах засудженого ОСОБА_1. на підтримку доводів апеляцій, міркування прокурора про законність та обгрунтованість вироку , перевіривши та вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати

знаходить:

апеляції засуджених та в їх інтересах захисників як такі, що задоволенню не підлягають.

Вина ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у вчинених злочинах при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, в суді засуджений ОСОБА_1. вину визнав частково та показав, що 26.04.2005 року він разом з ОСОБА_2та ОСОБА_7. . зайшли в бар „Шарм", де підсіли за столик до ОСОБА_5. та ОСОБА_8., які вживали пиво. До них підсіла ОСОБА_9. Коли він, забиравши замовлення, повернувся за столик, вже нікого не було. Він вийшовши на вулицю і побачив, як ОСОБА_2. штовхав ОСОБА_5., перепитуючи чому він пристає до його дівчини. ОСОБА_5. намагався втекти і побіг в сторону трансформаторної будки. Всі, крім ОСОБА_9., пішли слідом за ним. Потерпілий напівприсідки сидів, а ОСОБА_2. наносив йому удари ногами і руками в різні частини тіла. Щоб припинити його побиття він кілька разів штовхнув потерпілого. ОСОБА_2. забрав з кишені ОСОБА_5. мобільний телефон. Він зняв з потерпілого наручний годинник. Платіжну картку не забрали, оскільки не знали пін-коду.

Засуджений ОСОБА_2. вину визнав частково та показав, що дійсно у вказаний день, він разом з ОСОБА_1., ОСОБА_7., ОСОБА_9. і раніше їм незнайомими ОСОБА_5. та ОСОБА_8. розпивали в барі „Шарм" спиртні напої. Згодом ОСОБА_9. вийшла на вулицю і коли він вийшов за нею, то побачив, що ОСОБА_5. залицявся до його дівчини, за що він відштовхнув останнього та двічі вдарив по потилиці. Щоб залагодити конфлікт ОСОБА_5. дав йому 20 грн., з яких 10 він віддав ОСОБА_9. Після чого вийшов ОСОБА_1., сказав, що сам розбереться з потерпілим та повів того до трансформаторної будки, а він з ОСОБА_7. повернувся в бар. Через деякий проміжок часу він пішов до трансформаторної будки, де ОСОБА_1. наносив удари ОСОБА_5. після яких той присів. ОСОБА_1. запропонував йому подивитись, що

3

в потерпілого в кишенях. Він дістав з них якісь документи і кину на землю, а мобільний телефон віддав ОСОБА_1.

Однак, частковість їх визнавальних показів спростовуються поясненнями самих засуджених, даних ними на досудовому слідстві, потерпілого ОСОБА_6., свідків ОСОБА_8., ОСОБА_10., ОСОБА_9., з показів яких вбачаються обставини побиття потерпілого з спричиненням тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1. і ОСОБА_2та заволодіння його мобільним телефоном, наручним годинником і грошима.

Об'єктивно вина останніх підтверджується протоколами огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, очної ставки між засудженими та свідками по справі, висновками комісійної судово-медичної експертизи, згідно якої причиною смерті ОСОБА_5. явилась закрита травма живота з поширеним ушкодженням - розчавленням правої долі печінки, яка супроводжувалась кровотечею в черевну порожнину. Потерпілий міг при наявності розчавлення правої долі печінки вести активний спосіб життя в період з 26 квітня до 15 год. 45 хв. 27 квітня 2005 року. Смерть останнього настала від спричинення тому тяжких тілесних ушкоджень у вигляді травми печінки, після яких він міг прожити більше 48 годин. Крім того, їх вина підтверджується ще й іншими матеріалами кримінальної справи.

Проаналізувавши вчинене та оцінивши в сукупності усі докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засуджених у вчинених злочинах, вірно кваліфікувавши їх дії, у відповідності з скоєним, за ст. ст. 121 ч.2, 187ч. 4 КК України.

Міра покарання їм обрана згідно вимог ст. ст. 50 і 65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчинених злочинів, особистостей винних та конкретних обставин по справі.

Посилання засуджених та в їх інтересах захисників про недоведеність вини останніх у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 121 ч.2, 187 ч.4 КК України, і необхідністю направлення справи на проведення додаткового розслідування, не грунтуються на фактичних обставинах по справі, спростовуються сукупністю доказів, перепровірених в судовому засіданні та переконують колегію суддів про обґрунтованість і законність вироку.

З врахуванням викладеного підстав для скасування вироку, його зміни та пом'якшення покарання апеляційна інстанція не знаходить.

Керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

ухвалила:

вирок Нетішинського міського суду від 16 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляції засуджених та в їх інтересах відповідно захисників ОСОБА_4. та ОСОБА_3.- без задоволення.