КОПІЯ

Справа № 11-30/2007року                                                     Головуючий в 1- інстанції Тончук Р.І.

Категорія ст. ст. 296 ч. 2,121 ч. 2,

186 ч.2, 304 КК України                                               Доповідач Задворний О. Л.

УХВАЛА

 Ім'ям України

2007 року січня місяця 17 дня колегія судців Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого-судді: Кульбаби В.М. суддів: Цугеля І. М., Задворного О.Л. з участю: прокурора Леськіва В.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями:  засудженого ОСОБА_1., та потерпілого ОСОБА_3.  на вирок Славутського міськрайонного суду від 17 листопада 2006 року Цим вироком засуджено:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця та мешканця м.АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого,

непрацюючого з середньою освітою, не судимого, за ст.296 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі;

за ст.121 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі; за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ст.304 КК України на 1 рік позбавлення волі.

А на підставі ст.70 КК України, остаточно на 5 років позбавлення волі.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, уродженця та мешканця м. АДРЕСА_2, Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, не судимого,

за ст.296 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі;

за ст.121 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі;

за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

А на підставі ст.70 КК України остаточно на 5 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1. та ОСОБА_2., солідарно, на користь Славутської центральної районної лікарні 827 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3.

Вироком міськрайонного суду ОСОБА_1. та ОСОБА_2. засуджено за те, що вони, в стані алкогольного сп'яніння, приблизно о 19 год. 30 хв. 01 квітня 2006 року біля будинку №2 по провулку Михайлова м. Славути, з хуліганських спонукань, нанесли потерпілому ОСОБА_3. численні удари руками та ногами в різні частки тіла, заподіявши останньому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Після цього ОСОБА_1запропонував неповнолітньому ОСОБА_2обшукати ОСОБА_3і вони відкрито викрали в останнього коробку цигарок „Славутич", газову запальничку та 18 гривень, а всього на загальну суму 21 грн. 50 коп.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1просить вирок стосовно нього змінити і пом'якшити покарання, застосувавши ст.75 КК України.

Вважає, що при призначенні покарання суд належним чином не врахував те, що раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався та у скоєному розкаявся.

2

Потерпілий ОСОБА_3в своїй апеляції також просить вирок щодо обох засуджених змінити і пом'якшити їм покарання, застосувавши ст.75 КК України.

Вважає, що при призначенні покарання суд належним чином не врахував молодий вік засуджених, першу судимість та те, що йому відшкодовано витрати на лікування і він їх пробачив.

Засуджений ОСОБА_2вирок не оскаржив.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення: засуджених - ОСОБА_1в підтримку апеляції, ОСОБА_2в підтримку апеляції потерпілого; прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1та ОСОБА_2у скоєнні хуліганства, грабежу і у заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, вчиненних групою осіб, а ОСОБА_1- ще й у втягненні неповнолітнього у злочинну діяльність при наведених у вироку обставинах ґрунтується на зібраних у справі доказах, не оспорюється в апеляціях, як не оспорюється апелянтами і правильність кваліфікації дій засуджених.

Покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2призначено у відповідності до вимог кримінального закону.

При цьому, врахувавши ті обставини, що пом'якшують покарання і на які є посилання в апеляціях, суд обґрунтовано призначив покарання засудженим за ч.2 ст.121 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції зазначеного кримінального закону.

А тому колегія суддів не може погодитись з твердженням ОСОБА_1та потерпілого ОСОБА_3про призначення судом засудженим явно несправедливого покарання внаслідок його суворості.

Перевіряючи справу в повному обсягу апеляційна інстанція встановила, що місцевий суд в порушення вимог ст.ст.931, 93 КПК України стягнув із засуджених кошти, витрачені Славутською ЦРЛ на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3не в дольовому порядку, з урахуванням ступеню вини та їх майнового стану, а солідарно.

Допущена помилка є очевидною і не потребує нового дослідження доказів в цій частині.

А тому апеляційний суд вважає за можливе прийняти нове рішення про стягнення із засуджених коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляції засудженого ОСОБА_1. та потерпілого ОСОБА_3. залишити без задоволення.

Вирок Славутського міськрайонного суду від 17 листопада 2006 року стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в порядку ч.2 ст.365 КПК України, в частині цивільного позову змінити.

Стягнути на користь Славутської центральної районної лікарні із засуджених: ОСОБА_1 400 гривень; ОСОБА_2 427 гривень.

В решті вирок залишити без змін.