Справа №2-134/2007рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2007року Миронівський районний суд Київської області

в складі:головуючого -судді Пархоменко В.М.

при секретарі - Овчаренко B.C. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання такою. що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

В лютому 2007року позивач звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те що відповідачка зареєстрована в будинку АДРЕСА_1, який рішенням правління КСП «Дружба» від 19.11.1998року.,був наданий їх сім'ї для проживання.

Рішенням Миронівського райсуду від 25.05.2002року шлюб між ним та відповідачкою розірвано. Відразу ж після розірвання шлюбу відповідачка залишила будинок і не проживає в ньому ніякої допомоги по благоустрою оплаті за користування будинком не надає Вказане підтверджується актами про її непроживання в будинку. Оскільки відповідачка більше чотирьох років у будинку АДРЕСА_1не проживає, просить визнати її такою, що втратила право користування ним.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав .посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, пояснив, що з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі з 1997р. по 2002рік. Від шлюбу дітей не мають. За час спільного проживання рішенням правління КСП «Дружба» їм був наданий будинок АДРЕСА_1. Фактично з відповідачкою припинили шлюбні відносини з січня 2002року,ав травні 2002року їх шлюб був розірваний в судовому порядку. Після розірвання шлюбу він залишився жити в спірному будинку, а відповідачка забрала всі свої особисті речі і перейшла жити до батьків. В будинку залишилось спільно нажите ними майно. Відповідачка в будинку появлялась коли він був відсутній дома, а тому він сам перевіз до її батьків основне її майно і поміняв замки в будинку при цьому ключі від будинку відповідачці не дав. Після цього більше відповідачку не бачив. В вересні 2002року він одружився вдруге, у них народився син ОСОБА_3,2003р.н.,якого прописав у будинку. Дружину прописати не має змоги оскільки відповідачка не дає на це згоди Ці обставини змусили його звернутись до суду з даним позовом.

Відповідачка позов не визнала і пояснила що їй були створені всі умови, щоб вона не проживала в спірному будинку. Після розірвання шлюбу в травні 2002року ними було добровільно поділено спільно нажите майно та визначений порядок користування будинком. Все майно, що належало їй, вони зачинили в одній кімнаті вона її замкнула ,а сама перейшла до батьків, оскільки їх спільне проживання було неможливим. Через деякий час .коли вона була на морі, її батько повідомив., що позивач привіз її речі до них і викинув біля двору. Коли вона приїхала, то побачила, що позивач привіз не всі речі, які дістались їй після їх добровільного поділу. Вона викликала міліцію і разом з дільничим інспектором та депутатом сільської ради прийшли в будинок описати майно але там вже не було чого описувати. Замка на дверях її кімнати не було, майна також. В зв'язку з цим вона не зверталась до суду з заявою про поділ майна, оскільки його вже не було. Пізніше вона виявила, що замок в будинку замінено, а тому потрапити в будинок не змогла, про що був складений відповідний акт. Потім позивач одружився, поселив в будинку дружину у них народився син ,а тому щоб не заважати ім, вона до будинку більше приходила. Про те весь час намагалась вирішити це питання, але позивач уникав з нею зустрічей. Дійсно, квартплати не

2

платить ,тому що в будинку не живе. Просить в позові відмовити, оскільки іншого житла вона не має, коли приїздить з роботи .змушена ночувати у батьків.

Заслухавши сторони, свідків, вивчивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

За ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Ст. 72 ЖК України передбачає, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Судом встановленого сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 1997року по травень 2002року,в травні 2002року їх шлюб був розірваний в судовому порядку. Під час їх шлюбу рішенням правління КСП «Дружба» від 19.11.1998року подружжю  для проживання був наданий житловий будинок АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з рішення правління (а.с. 7)

Після розірвання шлюбу сторони добровільно поділили спільне майно та визначили порядок користування будинком. На виконання їх домовленості відповідачка все своє майно, що належало їй після поділу .зачинила у відведеній їй кімнаті замкнула цю кімнату і перейшла до батьків, а потім поїхала відпочивати. Після цього позивач самовільно зірвав замок з кімнати, деяке майно вивіз до батьків відповідачки, замінив замок на дверях будинку вселив без годи відповідачки свою другу дружину.

Даний факт підтверджується актом від 19.08.2002року,складеним сільським головою та депутатом сільської ради про те, що ОСОБА_2. не змогла потрапити в АДРЕСА_1по тій причині що ОСОБА_1поміняв замок на вхідних дверях, на час їх приходу його дома не було.

На сьогодні в спірному будинку зареєстровані ОСОБА_1та його син ОСОБА_3,2003рн,а також ОСОБА_2.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5-сусіди, брали участь у складанні актів про непроживання відповідачки в спірному будинку, підтвердили, що на час їх приходу відповідачки в будинку не було, її речі також не виявлені.

Проте, по якій причині відповідачка не проживає в будинку вони не зазначили. Крім того сам позивач вказав що в будинку до даного часу знаходиться майно відповідачки, що свідчить про те, що вона не втратила інтерес до цього місця проживання.

Свідок ОСОБА_6. - мати відповідачки пояснила, що після розірвання шлюбу сторони добровільно поділили майно .відповідачка своє майно замкнула в кімнаті. За її відсутності позивач зірвав замок в кімнаті привіз всі речі дочки до них, при цьому речей, які вони нажили разом та поділили, не було. Позивач поміняв замок у дверях будинку перешкоджаючи відповідачці потрапити в будинок, а потім поселив свою другу дружину. Відповідачка немає змоги потрапити в будинок, оскільки не має ключа та не хоче заважати їх сім'ї. Проте, інтересу до будинку вона не втрачає намагається уладнати спір, оскільки фактично вони отримали приміщення під будинок Разом та за спільні кошти вони відремонтували будинок, благоустроїли його. Вони неодноразово намагались поговорити з позивачем з приводу поділу житла, але він їх уникає а дружина в будинок не пускає.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що право на житло в спірному будинку відповідачка не втратила, оскільки саме позивач створює їй перешкоди в користуванні житловим будинком, замінивши замок та вселивши без згоди відповідачки в спірний будинок свою дружину. Крім того, позивач порушив укладену домовленість після розірвання шлюбу щодо порядку користування будинком, зламавши замок у виділеній відповідачці кімнаті.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про визнання відповідачки такою, що втратила право користування житловим приміщення є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

2

На підставі ст.ст. 71,72ЖК України, Керуючись ст.ст. 10,11,209,212-215,218 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційний суд Київської області через Миронівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.