ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2010 року Справа № К25/153-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів Головко В.Г., Стрелець Т.Г.
при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.
з участю представників сторін :
відповідача: ОСОБА_1
відповідача: Лихопьок Д.П.
від третьої особи-1: ОСОБА_3
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 9.09.2010р. у справі
за позовом ОСОБА_4
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Укрстар” ЛТД, м. Дніпропетровськ
з участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору :
1. ОСОБА_6
2. ОСОБА_7
про визнання недійсним рішень загальних зборів та зобов’язання вчинити дії
та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_8
про визнання недійсним рішень загальних зборів
В С Т А Н О В И В :
9.06.2010р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_4 про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Укрстар” ЛТД (далі ТОВ “Укрстар”) від 10.02.2006р. та про зобвоязання товариства привести статут ТОВ “Укрстар” у відповідність до вимог закону. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що після прийняття господарським судом рішення по справі №39/138-07 учасниками ТОВ “Укрстар” залишились ОСОБА_8 та ОСОБА_4, проте відповідні зміни до статуту товариства щодо його учасників внесено не було. Крім того, рішенням загальних зборів учасників від 10.02.2006р. було прийнято незаконне рішення про виключення зі складу учасників ОСОБА_9 З огляду на це позивач просив визнати вказані збори недійсними та зобов’язати товариство внести відповідні зміни до статуту.
ОСОБА_8, вступивши до справи в якості третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, заявив позов про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ “Укрстар” від 10.02.2006р., також мотивуючи свої вимоги невідповідністю прийнятого рішення приписам чинного законодавства (т1 а.с.6873).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 9.09.2010р. (суддя Чередко А.Є.) в задоволенні позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_8 відмовлено.
Не погодившись з рішенням ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та задовольнити позов. При цьому апелянт послався на помилковість висновків суду про те, що заявлений ним позов направлений на захист інших осіб а не самого ОСОБА_4 Крім того, судом безпідставно застосовано до спірних правовідносин строки позовної давності та безпідставно не затверджено мирову угоду.
зроблено висновок
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ “Укрстар” було створено у квітні 1993р. фізичними та юридичною особою (т2 а.с.25-29). В подальшому склад засновників товариства неодноразово змінювався внаслідок рішень самих засновників та рішень господарських судів, що розглядали відповідні позови.
Рішенням господарського суду від 2.10.2007р. та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.02.2008р. у справі №39/138-07, залишеною без змін касаційною інстанцією, визнано недійсними рішення, прийняті загальними зборами ТОВ “Укрстар” від 11.09.2003р. та 15.06.2004р. Крім того, визнано недійсним рішення загальних зборів від 10.02.2006р. в частині передачі частки долі ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 (т1 а.с.11-13,14-18,125-132).
Рішеннями загальних зборів від 11.09.2003р. та 15.06.2004р., крім іншого, змінено розмір часток учасників товариства та виключено ОСОБА_4 зі складу товариства (т1 а.с.21-23). Отже, з урахуванням змісту рішення суду у справі №39/138-07, ОСОБА_4 поновлено у якості учасника ТОВ “Укрстар”.
Крім того, при розгляді справи №39/138-07 судом першої інстанції встановлено факт, що всі рішення загальних зборів учасників ТОВ “Укрстар” прийняті після 11.09.2003р., в тому числі і рішення загальних зборів від 10.02.2006р., включаючи питання виключення ОСОБА_6 зі складу учасників товариства, є незаконними, оскільки прийняті нелегітимним складом учасників, тобто без наявності кворуму.
Оскільки відповідно до ч2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, колегія суддів вважає таким, що не потребує встановленню факт незаконності рішення загальних зборів ТОВ “Укрстар” від 10.02.2006р. щодо виключення ОСОБА_6 зі складу учасників товариства.
Відмовивши в задоволенні позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_8 щодо визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ “Укрстар” про виключення ОСОБА_6 зі складу засновків товариства, суд послався на те, що вказаним рішенням не порушено корпоративних прав позивачів, а позови пред’явлено в інтересах ОСОБА_6 Крім того, судом застосовано строки позовної давності до вимог ОСОБА_8 Проте такі висновки суду є помилковими з огляду на таке.
Пунктом 11 Пленуму Верховного суду України “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” передбачено, що при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з’ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
Конституційний суд України своїм рішенням від 1.12.2004р. у справі № 1-10/2004 роз’яснив зміст поняття законного інтересу учасника господарського товариства як “прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об’єктивного і прямо не опосередкований у суб’єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об’єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам” та порядок його судового захисту.
Наслідком прийняття нелегітимними загальними зборами рішення про виключення ОСОБА_6 зі складу учасників ТОВ “Укрстар” на підставах, передбачених ст.64 Закону України “Про господарські товариства”, є не тільки вибуття вказаної особи зі складу учасників, а й виникнення у товариства обов’язку виплатити вартість частини майна товариства та подальший перерозподіл частки цього учасника.
Таким чином, рішення щодо примусового виключення ОСОБА_6 безпосередньо вплинуло не тільки на права та обв’язки останнього, а й обумовило виникнення відповідних прав та обов’язків у ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ТОВ “Укрстар” забезпечити вчинення дій, передбачених ст.54 Закону України “Про господарські товариства.
Дійшовши висновку про незаконність рішення загальних зборів від 10.02.2006р. щодо виключення ОСОБА_6 учасники ТОВ “Укрстар” скасували вказані рішення. Проте, вказана обставина не призвела до настання якихось юридичних наслідків, оскільки, як роз’яснено в постанові Вищого господарського суду від14.05.2008р. по справі №39/138-07 (т1 а.с.131), вказані дії знаходяться у виключній компетенції суду. В зв’язку з цим учасники товариства змушені були передати розгляд вказаного питання на суд.
З огляду на це, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_4 та ОСОБА_10 звернулись до суду за захистом своїх корпоративних та майнових інтересів.
Відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин наслідків передбачених ст.267 ЦК України, оскільки з заявою про застосування строків позовної давності звернулась не сторона у справ, а третя особа. В той же час, в п.41 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009р. N01-08/163 роз’яснено, що права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 ГПК та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як наведений припис статті 267 Цивільного кодексу України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.
Крім того, розглядаючи питання відповідності рішень загальних зборів від 10.02.2006р. вимогам закону колегія суддів враховує наступне.
Згідно з п.29 Пленуму Верховного суду України “Про практику розгляду судами корпоративних спорів” при вирішенні спорів, пов’язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов’язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв’язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв’язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.
В той же час, з матеріалів справи (т1 а.с.98-102) вбачається, що ОСОБА_6 виключено зі складу учасників фактично за те, що він не підтримав пропозицію щодо зміни статутного капіталу товариства, що не є підставою для застосування до нього санкцій, передбачених ст. 64 Закону України “Про господарські товариства”.
При цьому колегія суддів враховує, що рішення загальних зборів від 10.02.2006р. не позбавляє ОСОБА_6 скористуватися передбаченим ст. Закону України “Про господарські товариства” правом виходу зі складу товариства та відчуження своєї частки у спосіб, передбачений ст.53 Закону або отриманні її вартості.
В той же час, не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_4 про зобов’язання відповідача здійснити дії по внесенню змін до статуту, оскільки внесення змін до статуту щодо складу учасників товариства відбувається в порядку, передбаченому Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, а позивачем не надано доказів того, що відповідач або інші особи ухиляються від здійснення дій, щодо внесення відповідних змін до статуту товариства.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду повинно бути скасовано на підставі п4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 9.09.2010р. скасувати.
Позови ОСОБА_4 задовольнити частково, позов ОСОБА_8 задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсним рішення позачергових зборів товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Укрстар” ЛТД від 10.02.2006р.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя В.Г.Головко
Суддя Т.Г. Стрелець
Повний текст постанови виготовлено 23.11.2010р.