ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року м. Черкаси Справа №17/2046
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика
С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:
позивача –ОСОБА_1 - по довіреності,
відповідача –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/2046
за позовом фізичної-особи підприємця ОСОБА_2
дотовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Авто»
простягнення 65 032 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_2 (далі-позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Авто»(далі-відповідач) 65 032 грн. основної заборгованості.
Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно видаткової накладної № 154 від 02.12.2009 року
У судовому засіданні 22.10.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити, на вимогу суду надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 18.10.2010 року місцезнаходження відповідача: (м. Черкаси, вул. Зелінського, буд.7).
На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 13.10.2010 року про порушення провадження у справі, від 22.10.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він в судові засідання 22.10.2010 року та 17.11.2010 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд відмовляє у позові повністю з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої позивач поставив відповідачу товар (стремянка автомобіля, гайка стремянки) на загальну суму 65 032 грн., що підтверджується видатковою накладною № 154 від 02 грудня 2009 року.
За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).
Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки ФОП ОСОБА_2 поставила стремянку автомобіля, гайку стремянки (товар), а ТОВ «ТД«Авто»прийняло їх, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов’язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За правовою природою дана угода є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
В силу статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, а покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено позивачем, він свої зобов’язання виконав, поставивши відповідачу товар (стремянку автомобіля, гайку стремянки) на загальну суму 65 032 грн.
Проте відповідач свої зобов’язання по оплаті за поставлений не виконав.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.06.2010 року порушено провадження у справі № 10/1073 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АВТО".
Публікація оголошення про порушення справи про банкрутство боржника та введення процедури розпорядження майном боржника відбулася в газеті «Голос України»24.07.2010 року.
Чинне законодавство і Господарський процесуальний кодексу України не містять приписів про заборону на прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство.
Верховний Суд України у своїй постанові від 18.03.2002 року у справі № 01-10/16 зазначив, що порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 Господарський процесуальний кодексу України до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви.
Тому суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі пункту 1 статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз’яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання.
Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону як це, зокрема, зазначено в п. 8.13. Рекомендацій Вищого господарського суду від 04.06.2004 року за № 04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі-Закон) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, що передбачено частиною 2 статті 14 Закону.
Як зазначалося вище, оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АВТО" було опубліковане в газеті «Голос України»24.07.2010 року.
Позовна заява фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 надійшла до господарського суду Черкаської області 12.10.2010 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.10.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 22.10.20109 року, тобто після закінчення місячного строку встановленого частиною 1 статті 14 Закону.
Таким чином, суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 не вбачається, в зв’язку з пропуском місячного терміну, встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
На підставі викладеного, керуючись частиною 2 статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статей 49, 82, 84 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.
Суддя С.С.Боровик
Повний текст рішення оформлений та підписаний 17.11.2010 року.