ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" листопада 2010 р.                                                              Справа №  11/167

За позовом                 Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет»

                                в особі Рівненської філії ПВНЗ «Європейський університет» м.Рівне                   

до відповідачів:  1. Головне Квартирно-експлуатаційне Управління МО України м.Київ

                              2. Квартирно-експлуатаційний відділ у м.Рівне

третя особа без самостійних вимог на стороні Відповідачів:

                             Кабінет міністрів України в особі Головного управління юстиції

                          Рівненської області м.Рівне

про визнання переважного права на придбання військового майна шляхом викупу

Суддя Грязнов В.В.

В засіданні приймали участь:

від позивача-             ОСОБА_1, адвокат (довір.б/н від 05.06.2007р.);

від відповідачів-        1) не з’явився;

                                   2) Коробенюк О.В., юрисконсульт (довір.б/н від 12.01.2010р.);     

від третьої особи-      Гордійчук С.В., представник (довір.б/н від 18.03.2010р.).     

Суть спору: Позивач-Приватний вищий навчальний заклад «Європейський університет»в особі Рівненської філії у адресованій Відповідачам позовній заяві просив визнати за ним право на придбання шляхом викупу державного (військового) майна –нежитлових приміщень (будівель) комплексу дитячого садка №21 по вул.Шев-ченка, 67-А у м.Рівне, що складається власне з приміщень дитячого садка, складу та кухні загальною площею 762,8 м2.(арк.справи 2-4).

Заявою від 18.10.2010р. Позивач просив визнати переважне право ПВНЗ «Європейський університет»на придбання шляхом викупу військового майна - нежитлових приміщень (будівель) комплексу колишнього дитячого садка №21 по вул.Шевченка, 67-А у м.Рівне, що складається власне з приміщень дитячого садка, складу та кухні загальною площею 762,8 м2.(арк.справи 25).

Заяву прийнято до розгляду.

Відповідачі - Головне квартирно-експлуатаційне управління МО України та Квартирно-експлуатаційний відділ у м.Рівне позову не визнали з підстав, зазначених у відзивах від 17 листопада 2010р.; представник Відпові-дача-2 у судовому засіданні 17.11.2010р. просив в задоволенні позову відмовити з підстав його необгрунтованос-ті.(арк.справи 58, 61-62).

Представник Головного управління юстиції Рівненської області який згідно долучених до матеріалів справи довіреностей представляє інтереси Третьої особи-Кабінету міністрів України –заперечив проти позову з підстав, зазначених у відзиві.(арк.справи 41-43).  

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ,

що 29 вересня 2000р., на підставі заяв Позивача на ім’я Начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління (надалі в тексті –Головне КЕУ) Міністерства оборони України та після відповідного погодження, в тому рахунку з Ре-гіональним відділенням Фонду державного майна по Рівненській області, Міністерством оборони України-орендодав-цем та Рівненським відокремленим підрозділом Європейського університету фінансів, інформа-ційних систем, менеджменту і бізнесу, правонаступником якого є Рівненська філія Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет»-орендарем згідно з п.1.1 її Положення, затвердженого загальними зборами учасників, протокол №40 від 18.08. 2004р., були укладені договори оренди нежитлових приміщень, розташованих на території військового містечка №41 в гарнізоні міста Рівне за адресою вул.Шевченка, 67-А, а саме №690 (№204/2000/ГоловКЕУ), №688 (№204/2000/Голов КЕУ) та №689 (№205/2000/ ГоловКЕУ).

На підставі вказаних договорів орендарю було передано в платне строкове користування нежилі приміщенння комплексу дитячого садка (власне дитсадка, складу та кухні цього дитсадка) по вул.Шевченка, 67-А в м.Рівне площею 583,5 м2, 60,8 м2 та 118,5 м2 відповідно (інвентарні №№ 1, 2, 4 загальна площа 762,8 м2) з метою функціонування в них вищого навчального закладу.

На виконання вимог п.2.1 договорів орендовані приміщення (будівлі) передані орендарю на підставі актів при-йому-передачі. Пунктами 6.2, 8.2 названих договорів передбачено, що за погодженням з орендодавцем орендар має пра-во за рахунок власних коштів проводити реконструкцію, поліпшення орендованого майна вартістю не більше 24% його балансової вартості в разі, якщо ці поліпшення неможливо відокремити від відповідного об’єкта без заподіяння йому шкоди. Даний вид робіт оформляється окремою угодою між орендодавецм і орендарем.

Орендовані приміщення  (будівлі) передані орендарю по актах прийому-передачі.

Метою оренди, згідно умов укладених Договорів, є використання Позивачем орендованих приміщень (бу- дівель) для  функціонування в них вищого навчального закладу.

Позивач, на підставі п.6.2 Договорів, листом за №112 від 14 березня 2001р. звернувся до Начальника го-ловного КЕУ Міністерства оборони України, який укладав договори оренди від імені Міністерства оборони України, за погодженням провести за власний кошт реконструкцію (поліпшення) орендованого майна, визначивши обсяг робіт та їх кошторисну вартість (станом на час укладення кошторису) у розмірі 107 000,00 гривень.

Листом №144/1/6/868 від 02 квітня 2001р. начальник головного КЕУ Міністерства оборони України надав дозвіл на проведення капітального ремонту орендованих приміщень за рахунок власних коштів Позивача. При цьому у вказаному листі не було обумовлено вартості капітального ремонту. Дозвіл на проведення зазначених робіт також було закріплено у додатковому договорі №98д/2001/ГоловКЕУ до договорів 204, 205, 206/ 2000 Голов КЕУ, погод-женому та підписаному у травні-червні 2001 року, із правом Позивача виконати роботи з капітального ремонту за рахунок власних коштів у розмірі, що перевищує 24% вартості орендованих приміщень.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи №0516 від 30.11.2007р., складеним Волинським відді-ленням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, на виконання ухвали суду від 18.09.2007р. у справі №14/298, визначено, що:

- ринкова вартість будівель та споруд дитячого садка, що знаходяться в м.Рівне по вул.Шевченка,67-А ста-новить: 1 548 717 (один мільйон п'ятсот сорок вісім тисяч сімсот сімнадцять) грн.;

- загальна вартість затрачених коштів позивачем на проведення поліпшень в орендованих ним приміщеннях в м.Рівне по вул.Шевченка, 67-А становить: 1 167 392 (один мільйон сто шістдесят сім тисяч триста дев’яносто дві) грн.;

- розмір частки поліпшень проведених позивачем в орендованих ним приміщення в м.Рівне по вул.Шев-ченка, 67-А становить: - 75,4%.

Як вбачається з висновку від 14.05.2008р. №0141 додаткової судової будівельно-технічної експертизи, на запитання суду: чи є внаслідок проведених позивачем поліпшень будівель комплексу дитячого садка створеною нова річ?, експертом дано відповідь, що нова річ створюється.

          Зазначені вище обставини встановлені рішенням господарського суду Рівненської області від 16.08.2010 року у справі №14/298, яким відмовлено в задовленні позову Вищому навчальному закладу «Європейський уні-верситет»в особі Рівненської філії до відповідачів: Міністерство оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Рівне Міністерства Оборони України про визнання власником будівель комплексу дитячого садка з част-кою у праві спільної часткової власності 80%, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кабінет Міністрів України.

          Рішення оскаржене не було і набрало законної сили.

Відповідач-1 Головне квартирно-експлуатаційне управління МО України листом від 11.08.2006р. відхилив пропозицію Позивача про викуп орендованого майна.(арк.справи 17).

У судовому засіданні 17.12.2010р. представники сторін ствердили, що на момент вирішення даного спору вищевказані договори оренди чинні, їх умови не змінені, орендна плата сплачується орендарем-Рівненською філією Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет», заборгованість відстуня.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи і пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх су-купності, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню. При цьому, господарський суд виходить з наступ-ного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права і обов’язки зокрема виникають з дого-ворів та інших правочинів, крім того, цивільні права і обов’язки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавст-ва та із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Згідно ст.778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилу- чення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необ- хідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвлас-ником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не вста- новлено договором або законом.

Факт здійснення Позивачем невід’ємних полішень орендованого майна з дозволу Відповідачів у розмірі 75,4% від вартості всього майна встановлено згаданим вище рішенням господарського суду Рівненської області від 16 серпня 2010р. у справі №14/298, яким Позивачу відмовлено у задоволенні позову через те, що:

- на час прийняття рішення неможливо визначити кінцевий розмір частки у праві власності на орендоване майно через незавершення реконструкції приміщень вводом їх в експлуатацію та через можливу зміну співвідно-шення часток в залежності від того, хто буде завершувати будівельні роботи з реконструкції, необхідні для вводу реконструйованого приміщення в експлуатацію;

- інших вимог, що підлягали захисту відповідно до закону (ч.4 ст.778 ЦК України) або про відшкодування вартості понесених витрат на здійснення невід’ємних поліпшень, або про зарахування вартості цих витрат в рахунок плати за користування річчю Позивач не заявляв.

Отже, факти, встановлені вказаним рішенням, яке набрало законної сили, є преюдиційними для даної спра-ви і з підстав ч.2 ст.35 ГПК України не потребують доведенню знову, а саме:

1) факт дозвільного, відповідного та правомірного здійснення Позивачем невід’ємних поліпшень орендова-ного майна у розмірі понад 24 % його вартості;

2) факт створення в результаті цих поліпшень нової речі, із часткою цих поліпшень у розмірі 75,4% від вар-тості всього (із поліпшеннями) майна станом на 16 серпня 2010р.

Вбачається, що невід’ємні поліпшення здійснені відповідно до дозволу, сформульованого в п.1 укладеного 15.05.2001р. –06.06.2001р. Позивачем та Відповідачем-1 Додаткового Договору №98/2001/ГоловКЕУ до Договорів 204, 205, 206/2000/ГоловКЕУ оренди нежилих приміщень, розташованих за адресою: м.Рівне, вул.Шевченка,67-А, в/м № 41, інв. №№ 1, 2, 4, суть якого: «у зв’язку із проведенням робіт –доведенням технічного стану орендованих приміщень до вимог використання їх як навчального закладу –Орендодавець надає дозвіл на проведення зазначених робіт на суму, що перевищує 24% їх балансової вартості».

          Статтею 777 ЦК України, врегульовано переважні права наймача. Зокрема, частиною другою передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов’язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Відповідно до вимог п.51 і п.53 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України №1723-111 від 18.05.2000р., що діє і на сьогодні, орендар, що здійснив невід’ємні поліпшення з дозволу орендодавця, має право викупити його в разі, якщо Орендодавець пропонує таке майно на реалізацію і якщо обсяг цих поліпшень перевищує 24% від вартості орендованого майна.

При цьому, орендодавець має право на реалізацію (відчуження) такого майна на конкурсній основі лише в разі відсутності згоди Орендаря на викуп такого майна.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України»,– відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Мініст-рів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті: військового майна, що не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна.

Згідно «Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил»в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1919 від 28.12.2000р., відчуження –це реалізація військового майна шля-хом вилучення його із Збройних Сил.

Реалізація військового майна –це господарська операція, що здійснюється уповноваженим підприємством (організацією) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на військове майно іншим юридичним або фізичним особам на платній або компенсаційній основі.

Військове майно, яке не користується попитом –майно, що протягом п’яти останніх років включалося в установленому порядку до переліків військового майна, яке пропонується до реалізації, але не реалізувалося упов-новаженими підприємствами (організаціями) через відсутність на нього попиту.

26 липня 2001 року, на підставі цієї ж Постанови КМУ №1999, видане розпорядження КМ України №299-Р «Про затвердження переліку нерухомого військового майна Збройних Сил, яке пропонується до відчуження», до якого включені приміщення дитсадка №21 по вул. Шевченка, 67-A у м. Рівне як об’єкти військового містечка №41.

Тобто, орендоване Позивачем майно є надлишковим військовим майном, що не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ і не користується попитом.

Відповідно до вимог ст.146 ГК України приватизація державного майна здійснюється не інакше як на ви-конання державної програми приватизації, що визначає цілі, пріоритети та умови приватизації і в порядку, встанов-леному законом (ч.2) на конкурентних засадах або шляхом викупу.

Особливості державної програми приватизації військового майна визначені в ст.6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах»(за пропозицією МінОборони України на підставі рішення КабМіну України).

Відповідно до вимог ч.4 ст.179 ГК України, при укладенні господарського договору сторони мають право погоджувати будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до вимог ст.289 ГК України орендар має право викупу об’єкта оренди, якщо таке право перед-бачене договором оренди.

Пунктом 2 Додаткового Договору№98/2001/ГоловКЕУ таке право Позивача передбачене: Орендар має пра-во на викуп об’єкта оренди відповідно до ст.б Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах».

З огляду на обставини справи Позивач має диспозитивне право:

-або відшкодувати вартість здійснених невід’ємних поліпшень;

-або зарахувати вартість невід’ємних поліпшень в оплату користування орендованим майном;

-або викупити орендоване майно за пропозицією Відповідачів.

Представник Головного управління юстиції у Рівненській області та КМУ у своєму відзиві №01-04-20/34 від 08.11.2010р. посилається на необґрунтованість позовної вимоги Позивача із двох підстав, а саме: 1) право Позивача не є порушеним, оскільки він не заявляв про таке право Відповідачам, а ті –не відмовляли йому у реалізації такого права; 2) переважне право на викуп військового майна у Позивача відсутнє в силу вимог спеціального зако-нодавства, що регулює особливості правового режиму військового майна, яким передбачена лише можливість реалізації військового майна з аукціону, у зв’язку із чим норма ч.2 ст.777 ЦК України як загальна не може бути за-стосована.(арк.справи 41-43).

Господарський суд погоджується з Позивачем, що саме таке її офіційне трактування та судова практика перешкоджали зверненню з таким позовом раніше – до 2010 року.

Разом з тим, 10.12.2009р. у справі №1-46/2009 №31-рп/2009, Конституційний Суду України ухвалив рішен-ня, згідно якого ч.2 ст.777 ЦК України не суперечить законодавству, що регулює правовий режим військового майна, а тому наймач, який належно виконує свої обов’язки за договором найму військового майна, що є річчю, яка не вилучена, не обмежена у цивільному обороті і може бути предметом договору найму (оренди), у разі продажу такого майна має переважне право перед іншими особами на його придбання.

Оскільки орендоване майно, як майно, що не виключене із цивільного обороту, виставлене на продаж Кабі-нетом Міністрів України із 2001 року (та повторно, у 2007 році) і у 2006 році ГоловКЕУ МО України відмовило По-зивачу у викупі орендованого майна саме із підстави можливості його викупу лише на конкурентних засадах, –вба-чається, що право на звернення до суду із такою позовною вимогою виникло у Позивача лише після ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення.(арк.справи 54-57).

На виконання згадуваної вище Постанови №1919, Кабінет Міністрів України 26 липня 2001р. видав розпо-рядження КМ України №299-Р «Про затвердження переліку нерухомого військового майна Збройних Сил, яке про-понується до відчуження», до складу якого були включені і приміщення дитсадка №21 по вул.Шевченка, 67-А у м.Рівне, як інвентарні об’єкти №№1, 2, 4 військового містечка №41.

Розпорядженням КМУ №518-р від 28 липня 2004 року дія розпорядження №299-р була продовжена до серпня 2007 року, після чого право реалізації військового майна було передбачене статтею 75 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», прийнятим 28 грудня 2007 року. Таке ж право передбачене і на 2009-2010 бюджетні роки.(арк.справи 13-16, 53).

Також Постановою КМ України від 15.04.2009р. затверджено порядок реалізації нерухомого майна Зброй-них Сил у 2009 році, що також підтверджує право реалізації військового майна в цей час.

Враховуючи наведене в сукупності, господарський суд дійшов висновку, що Приватний вищий навчальний заклад «Європейський університет»в особі Рівненської філії має переважне право на придбання шляхом викупу військового майна - нежитлових приміщень (будівель) комплексу колишнього дитячого садка №21 по вул.Шевченка, 67-А у м.Рівне, що складається з приміщень дитячого садка, складу та кухні загальною площею 762,8 м2.

Позов обгрунтуований і підлягає задоволенню –оспорюване Відповідачами право Позивача підлягає визнанню.

На Відповідачів покладаються витрати по сплаті держмита та послуг з інформаційно-технічного забезепе-чення судового процесу пропорційно розміру задоволених вимог на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій – доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за Приватним вищим навчальним закладом «Європейський університет»в особі Рівнен-ської філії (код ЄДР 25322963) переважне право на придбання шляхом викупу військового майна –нежитлових приміщень (будівель) комплексу колишнього дитячого садка №21 по вул.Шевченка, 67-А у м.Рівне, що складається з приміщень дитячого садка, складу та кухні загальною площею 762,8 м2.

Суддя                                                                                   В.В.Грязнов

Рішення  підписане суддею  "23" листопада 2010 р..