Справа № 22ц-10084/2007р. Головуючий
Категорія -21(1) 1-й інстанції - Потьомкін О.П.
Доповідач- Братіщева Л.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року березня 14 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровскої області
в складі головуючого - Неклеси В.І.
суддів - Братіщевої Л.А., Митрофанової Л.В. при секретарі - Бондаренко І.В.
за участю: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 01 червня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про перерахунок регресних виплат, -
ВСТАНОВИЛА:
В квітня 2005 року позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Державного управління «Кривбассгідрозахист» та Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про перерахунок регресних виплат.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що більше 39 років працював на шахтах м. Кривого Рогу у шкідливих умовах праці.
Висновком МСЕК від 22.06.1999р. і акту №1181 йому встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 15% по пиловому бронхіту.
При оформленні регресних виплат йому не вірно визначена заробітна плата. Так, для розрахунку розміру відшкодування збитку взяли посадовий оклад механіка по управлінню «Кривбассгідрозахист», який у відповідності із штатним розписом і згідно довідки №01-0898 від 13.07.1999р., виданою адміністрацією шахти «Гігант - Дренажна», складала 380грн., в наслідок чого йому виплачено одноразову допомогу 5700грн. і по 57грн. у відшкодування компенсації.
Не вірно визначивши середній заробіток позивачу не вірно розрахували щомісячні суми відшкодування шкоди. Так, йому визначили щомісячні страхові суми в розмірі 57грн, хоча вірна сума становить 99,46грн.
З 01 квітня 2001 року регресні виплати здійснювало Відділення Фонду в сумі по 57грн., а повинен був виплачувати по 99,46грн. і недоплата за 11 місяців склала 467,06грн.
З 01.03.2002р. регресні виплати повинні були збільшитись на коефіцієнт-1,193 і йому повинні були платити по 118,65грн., проте платили по 68грн.
Позивач просив суд поновити строк позовної давності для звернення до суду із позовом, стягнути з Державного управління «Кривбассгідрозахист» різницю між фактично виплаченою і належною йому для виплати сумою одноразової допомоги за період з 14.06.1999р. по 01.04.2001р. в сумі 5158,71грн., стягнути з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі - Відділення Фонду) різницю між фактично виплаченою сумою і сумою належною йому для виплати щомісячних страхових виплат за період з 01.04.2001р. по 01.04.2005р. в сумі 2866,82грн. і щомісячно стягувати по 161,55грн. починаючи з 01.04.2005р.
Позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги і остаточно просив суд :
· поновити строк позовної давності для звернення до суду із позовом;
· стягнути з Відділення Фонду різницю між фактично виплаченою сумою і сумою належною йому для виплати щомісячних страхових виплат за період з 01.04.2001р. по 01.05.2006р. в сумі 3774,56грн.;
· заборгованість по одноразовій допомозі в сумі 4092грн.;
- щомісячно стягувати по 236,86грн. починаючи з 01.05.2006р. до зміни обставин,
що тягнуть перерахунок або припинення виплат.
Від позивних вимог до ДУ «Кривбасгідрозахист» відмовився і його відмова судом прийнята.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 01 червня 2006 року у задоволенні ОСОБА_1. позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити з тих підстав, що в порушення вимог ст.61 ЦПК України суд спростував обставини, які визнані сторонами та іншими особами, які приймали участь у розгляді справи і які не підлягають доказуванню; судом не вірно визначено період праці у шкідливих умовах з 31.09.1959р. по 29.11.1972р.
Крім того, суд необгрунтовано послався на заробітну плату, тобто оклад механіка управління в сумі 380грн. на липень 1989р.; не вірно визначена базова середньомісячна заробітна плата для визначення суми відшкодування шкоди у зв'язку з втратою здоров'я.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При вирішенні спору суд встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку і дійшов до правильного висновку про відмову в позові.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 1959р. по 1989р. працював на різних посадах у шкідливих умовах праці: шахти «Саксагань» РУ ім. Дзержинського Виробничого об'єднання «Кривбасруда», правонаступником якого є Криворізьке Державне гірничорудне управління «Кривбасгідрозахист». Відповідно до висновків
МСЕК від 22.06.1999р. і акту №1181 йому первинно встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 15% по пиловому бронхіту.
Відповідно до п.22 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим їм органом шкоди, заподіяної працівнику пошкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків» (надалі - «Правил відшкодування шкоди»), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472, і Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.1992р. №276 із змінами і доповненнями, для розрахунку сум відшкодування шкоди потерпілим, які на момент встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності вже не працюють на підприємстві, береться середньомісячний заробіток за січень-квітень 1992 року по тій професії, розряду (посаді), на якій працівник працював до пошкодження здоров'я. Визначений таким чином середньомісячний заробіток по черзі корегується на коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів, які встановлюються на підприємстві.
Згідно п.5 «Роз'яснень по деяким питанням застосування п.4 абз.2 Постанови КМУ від 26.05.1992р. №276» затверджених Міністерством Праці від 17.06.1992р. №15-2206, у випадках, коли середня заробітна плата, яка нарахована для визначення розміру відшкодування шкоди після 01.05.1992р. менше за тарифні ставки (посадові оклади), то її розмір визначається виходячи з розміру тарифної ставки (посадового окладу) з урахуванням надбавок і доплат на момент встановлення МСЕК потерпілому втрати професійної працездатності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачу правильно визначено середній заробіток для нарахування сум відшкодування шкоди, оскільки середній заробіток за січень-квітень 1992р. по професії" позивача відкорреговано на коефіцієнт підвищення тарифних ставок менше за тарифну ставку (посадовий оклад) з урахуванням надбавок та доплат на момент встановлення МСЕК позивачу стійкої втрати професійної працездатності.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі в тій частині, що позивачу не вірно нарахована середня заробітна плата є безпідставними і спростовується матеріалами справи і висновками суду.
Інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
За таких обставин, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачає.
Вирішуючи даний спір суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 311,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХ ВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 01 червня 2006 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.