ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 року м. Севастополь.
Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил
у складі:
головуючого ЛЕСЯ В.І.,
суддів ЮНЕНКАМ.О., КУПЕЛЬСЬКОГО А.В.,
за участю старшого помічника військового прокурора Севастопольського гарнізону ВРУБЛЕВСЬКОГО В.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні в апеляційному порядку матеріали за скаргою ОСОБА_1на постанову заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону про відмову в порушенні кримінальної справи, за апеляцією заступника військового прокурора на постанову судді військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону від 19 березня 2007 року про скасування постанови про відмову в порушені кримінальної справи від 1 березня 2007 року,
встановила:
За планом проведення прокурорської перевірки дотримання посадовими особами Дніпропетровського зонального відділу Військової служби правопорядку Збройних Сил України вимог Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» заступником військового прокурора Дніпропетровського гарнізону було проведено перевірку дій начальника Дніпропетровського зонального відділу Військової служби правопорядку полковника ОСОБА_1. Не виявивши в його діях ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 423 КК України заступник військового прокурора Дніпропетровського гарнізону виніс 1 березня 2007 року постанову про відмову в порушені кримінальної справи.
справа № 11-29-2007
Головуючий у суді 1-ої інстанції РЯБЧУК С.В.
2
Не погодившись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1 7 березня 2007 року звернувся у військовий місцевий суд Дніпропетровського гарнізону з заявою про скасування зазначеної постанови.
Б обгрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що в описово-мотивувальній частині постанови його звинуватили в зловживанні владою та у вчиненні правопорушення, пов'язаного з корупцією, вважав, що перевірка була проведена упереджено.
Постановою судді військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону від 19 березня 2007року скарга заявника задоволена.
В апеляції заступник військового прокурора Дніпропетровського гарнізону не погоджується з постановою судді, просить її скасувати, а його постанову про відмову в порушені кримінальної справи залишити без зміни.
В обґрунтування своїх доводів прокурор посилається на те, що суд, приймаючи рішення по скарзі, не з'ясував, чи були виконані вимоги ст. 99 КПК України, та дав оцінку доказам.
Заслухавши доповідь судді Купельського А.В., вислухавши пояснення прокурора, який вважав за необхідне постанову судді скасувати, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що апеляція заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону підлягає задоволенню з таких підстав.
Із скарги заявника на постанову заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону про відмову в порушенні кримінальної справи видно, що ОСОБА_1 не погоджується з тим, що в описовій частині зазначеної постанови його звинуватили в зловживанні владою та у вчиненні правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Між тим, відповідно до ст. 97 КПК України, до порушення кримінальної справи прокурор проводить перевірку, шляхом відібрання пояснення від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
При відсутності підстав до порушення кримінальної справи, прокурор, відповідно до ст. 99 КПК України, своєю постановою відмовляє у порушенні кримінальної справи, про що повідомляє зацікавлених осіб.
Якщо в результаті перевірки, не встановлено підстав для порушення кримінальної справи, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного проступку прокурор вправі, відмовивши в порушенні кримінальної справи, передати матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення.
3
Як вбачається з матеріалів, заступник військового прокурора Дніпропетровського гарнізону при проведенні прокурорської перевірки дотримання посадовими особами Дніпропетровського зонального відділу Військової служби правопорядку Збройних Сил України вимог Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» виявив, що ОСОБА_1дав вказівку своєму підлеглому, техніку-водію прапорщику ОСОБА_2 відпустити затриманий та поставлений ним на штрафний майданчик автомобіль, вилучив у нього складений на водія протокол №ОДД2188 від 4 грудня 2006 року про адміністративне правопорушення та приховав його. В подальшому повідомлення про скоєння правопорушення по книзі обліку не провів, службове розслідування не призначив та написав на рапорті про повернення протоколу резолюцію «Вважати протокол тимчасово відсутнім». В зв'язку з цим, заступник військового прокурора, у відповідності до ст. 97 КПК України провів перевірку, під час якої відібрав пояснення від окремих громадян та посадових осіб і витребував необхідні документи. Не виявивши в діях ОСОБА_1ознак складу злочину, заступник військового прокурора, у відповідності до ст. 99 зазначеного кодексу, правомірно виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю в його діях ознак злочину, вказавши при цьому, що дії ОСОБА_1містять ознаки правопорушення, пов'язаного з корупцією.
В разі відкриття адміністративного провадження про корупційне діяння та постановления судового рішення, його оскарження здійснюється у порядку, визначеному кодексом про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 2362 КПК України суддя, розглянувши скаргу на постанову про відмову в порушенні справи, залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень: 1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки; 2) залишає скаргу без задоволення.
Між тим, з постанови суду гарнізону видно, що суддя при розгляді скарги ОСОБА_1не виконав вимоги ст. 2362 КПК України. Вдався лише до оцінки доказів і фактично без розгляду адміністративної справи вирішив питання про відсутність в діях ОСОБА_1складу корупційного правопорушення, що є неприпустимим.
До того ж, направивши матеріали на додаткову перевірку, суд не зазначив, що необхідно дослідити та які дії необхідно виконати.
За таких обставин колегія суддів військового апеляційного суду приходить до висновку, що при розгляді скарги ОСОБА_1та винесені постанови від 19 березня 2007 року суддя військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону не дотримався вимог ст. 236-2 КПК України, а тому вона підлягає скасуванню. Постанова заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону від 1 березня 2007 року про відмову в порушені кримінальної справи
4
прийнята у відповідності до ст. 99 того ж кодексу, тому скарга ОСОБА_1задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 366, 377,382 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил,
ухвалила:
Постанову судді військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону від 19 березня 2007 року за скаргою ОСОБА_1 скасувати.
Відмовити ОСОБА_1. в задоволені його скарги на постанову заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону від 1 березня 2007 року про відмову в порушені кримінальної справи.