ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ
Копія
УХВАЛА
Іменем України
13 березня 2007 року м. Севастополь
Колегія суддів військового апеляційного суду Військово - Морських Сил у складі:
головуючого ОМЕЛЬЧЕНКА А. Ф.,
суддів КУПЕЛЬСЬКОГО А.В.,
ЮНЕНКА М О.,
розглянула у судовому засіданні матеріали за скаргою ОСОБА_1. на постанову військового прокурора Севастопольського гарнізону від 15 січня 2007 року про порушення відносно нього кримінальної справи, за апеляцією заявника на постанову судді військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 16 лютого 2007 року,
встановила:
ОСОБА_1. звернувся до військового місцевого суду Севастопольського гарнізону зі скаргою на постанову військового прокурора Севастопольського гарнізону від 15 січня 2007 року про порушення щодо нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.189, ч. 2 ст. 406 КК України.
Постановою судді військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 16 лютого 2007 року скаргу заявника залишено без задоволення.
Справа № 11-24-07
Головуючий в суді 1-ї інстанції ГАПОНОВ Д.Ю.
2
В апеляції ОСОБА_1. не погоджуються з постановою суду і просить її скасувати.
В обґрунтування своїх доводів заявник посилається на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги пояснення матросів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4про те, що він насильства до військовослужбовців не застосовував.
Заслухавши доповідь судді КУПЕЛЬСЬКОГО А.В., обговоривши доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 94, КПК України, одним із приводів до порушення кримінальної справи є заяви окремих громадян. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Як вбачається з матеріалів справи, приводом для порушення кримінальної справи стали заяви матросів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, про притягнення ОСОБА_1. до кримінальної відповідальності, отримані під час перевірки додержання військовими посадовими особами військової частини НОМЕР_1законодавства України, яке регламентує порядок проходження військової служби.
Підставами для цього, стали достатні дані, які вказували на наявність в діях ОСОБА_1. ознак злочину.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 №1 „Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи", передбачено, що розглядаючи на досудових стадіях процесу скарги на постанови про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначених постанов і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.
Крім того, згідно зі п. 4 вказаної постанови суддя розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, вправі з'ясовувати лише такі питання: чи були наявними на час порушення справи передбачені ч. 1 ст. 94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК).
3
За таких обставин твердження заявника про те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги надані ним пояснення матросів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4про те, що він насильства до військовослужбовців не застосовував є необґрунтованими.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 366, 377, 382 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил
ухвалила:
Постанову судді військового місцевого суду Севастопольського гарнізону від 16 лютого 2007 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1на постанову військового прокурора Севастопольського гарнізону від 15 січня 2007 року залишити без зміни, а апеляцію заявника - без задоволення.