Судове рішення #12137840

               Справа № 2а-1030/10  

Категорія 2.19.1.1

                                                                        ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2010 року                                           Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого - судді Кравченко В.Є.,

при секретарі – Пронкіній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до   Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про визнання дій неправомірними,  нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії за 2006-2008 роки. Вимоги позову мотивувала тим, що вона  має статус дитини війни та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання до пенсії надбавки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але ж фактичні виплати обмежувались 10%.

У подальшому позивач змінила позовні вимоги та просила суд визнати неправомірними дії відповідача – УПФУ в Нахімовському районі м. Севастополя по сплаті їй щомісячної доплати до пенсії не в повному обсязі з 22.05.2008 року, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату недосплаченої щомісячної державної соціальної допомоги з 22.05.2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У судове засідання позивач не з’явилась, але надала письмову заяву, у якій просила суд розглянути справу у її відсутності на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач - представник УПФУ в Нахімовському районі м. Севастополя у судове засідання також не з’явився, але надав письмову заяву, у якій просив суд розглянути справу у його відсутність, з позовними вимогами не згоден та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить змінені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що підтверджується посвідченням встановленого зразка, у зв'язку з чим має право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено до 10% мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якою зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у  твердих розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 01 липня – 48,20 грн., з  01 жовтня – 49,80 грн.  

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, що втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" становить з 1 жовтня 2008 року становить - 498,00 грн. Статтею 54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” № 835 від 26.12.2008 року було встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто з 1 січня 2009 року – 498 грн.

     Згідно зі ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 р. № 2154-VI, опублікований у газеті «Голос України» від 30.04.2010 р. № 80, прожитковий мінімум у 2010 р.  на одну  особу для осіб,які втратили працездатність  встановлений у розмірах: з 01 січня -695 грн., з 01 квітня -706 грн., з 01 липня – 709 грн., з 01 жовтня -723 грн., з 01 грудня – 734 грн. та визначено, що розміри  соціальних  гарантій на 2010 рік, що  визначаються залежно  від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.    

Позивач звернулась до суду  26.11.2009 року, тобто поза межах річного строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), тому, враховуючи, що ця виплата надбавки до пенсії є щомісячною,  позов підлягає задоволенню за період з листопада 2008 року. Про поновлення пропущеного процесуального строку позивач не просить, поважних причин пропуску позовної давності не надала, що відповідно до вимог ст. 100 КАС України є підставою для відмови в позові щодо вимог, які заявлені поза межами позовної давності.

Згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про  захист яких вони просять.    

    Тому, з метою повного захисту порушених прав позивача, враховуючи, що з листопада 2008 року по день розгляду справи у суді  відповідач щомісячно сплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі - 49 грн. 80 коп., тобто меншому, ніж це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», хоча повинен був нараховувати позивачу державну соціальну допомогу як дитині війни   в наступних розмірах: з 01.11.2008 року по 31.12.2009 року – 498 грн. х 30 % = 149,40 грн. щомісячно, з 01.01.2010 р.- 695 грн. х 30 % = 208,50 грн., з 01.04.2010 р. – 706 грн. х 30%=211,80 грн., з 01.07.2010 р. 709 грн. х 30 % = 212,70 грн., суд дійшов до висновку щодо визнання неправомірними дій відповідача по не нарахуванню та  невиплаті щомісячної доплати до пенсії  ОСОБА_1, як дитині війни, за період з  листопада 2008 року по вересень 2010 рік, тобто по день розгляду справи в суді,  виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням фактично здійснених виплат, та зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в    Нахімовському районі м. Севастополя здійснити нарахування  та виплату   на користь   ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни  з листопада 2008 року по вересень 2010 рік.

  На вимогу ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства  є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.  

     Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд може лише визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними та покласти обов’язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом провадити розрахунок суми заборгованості по виплатам підвищення пенсії як дитині війни.  

На підставі ст.ст. 5,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від   18 листопада 2004 року із наступними змінами та доповненнями, ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 року, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, керуючись ст.ст. 71, 122, 160-163, 167, 99, 100 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

     Визнати противоправною  бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі  м. Севастополя по не нарахуванню та  невиплаті щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, за період з  листопада  2008 року по вересень 2010 рік, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням фактично здійснених виплат.    

     Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі   м. Севастополя здійснити нарахування  та виплату   на користь   ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни  з листопада 2008 року по вересень 2010 рік, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплачених сум допомоги як дитині війни.  

     У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

     Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Адміністративного апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної скарги.

Суддя Нахімовського районного суду

м. Севастополя                                 В.Є.Кравченко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація