Справа № 1-1380/10

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23  листопада  2010 року              Солом”янський районний суд  м. Києва

у складі :  головуючого -  судді         Москалюка В.М.

при секретарі                            Бондар Ю.О.,

з участю прокурора                       Афенкіної Н.М.

         захисника                       ОСОБА_1,

         представника                    ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в місті Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Берегово Закарпатської області, громадянки України, без освіти, не заміжньої, не працюючої, проживаючої: АДРЕСА_1, раніше не судимої, у вчиненні  злочину,  передбаченого ст.185 ч.1 КК України ,-

                   В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3, 24.08,2010 року, приблизно о 17 годині 10 хвилин, перебуваючи в тамбурі вагону електропотягу № 6543 сполученням «Святошин-Фастів», який знаходився на посадочній платформі ст..Святошин, ДТГО Південно-Західна залізниця, таємно викрала мобільний телефон «Nokia Xpress  Music model  5800 d-1» вартістю 2700 гривень, який належав ОСОБА_4, чим спричинила потерпілій матеріальну шкоду на суму 2700 гривень при слідуючих обставинах:

Так, ОСОБА_3 24.08.2010 року, з метою вчинення таємного викрадення майна громадян, які їздять в електропотягах приміського сполучення, знаходилась на посадочній платформі ст. Святошин, де побачила раніше незнайому ОСОБА_4, яка здійснювала посадку в електропотяг № 6543 сполученням «Святошин-Фастів», та вирішила таємно заволодіти її майном.

Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 прослідувала за ОСОБА_4 в тамбур вагону вказаного елелектропотягу та, скориставшись тим, що ОСОБА_4 відволікла свою увагу та не спостерігає за її злочинними діями, з метою обернення на свою користь та особистою збагачення, таємно викрала з сумки потерпілої мобільний телефон марки «Nokia Xpress  Music model  5800 d-1»     вартістю 2550 гривень, в якому знаходилась картка пам"яті на 8 Гб. вартістю 150 гривень, чим спричинила потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 2700 гривень. З викраденим майном ОСОБА_3 вийшла з тамбуру вагону електротягу на платформу та з місця вчинення злочину зникла.

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому їй діянні визнала повністю, щиро розкаялася та дала пояснення, які відповідають фактичним обставинам справи.

    Згідно ч.3 ст.299, ст. 301-1 КПК України, суд при дослідженні фактичних обставин справи обмежився допитом підсудної та дослідженням характеризуючи матеріалів.

    З урахуванням викладеного, суд вважає підсудну ОСОБА_3 винуватою  у вчиненні навмисних дій, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжка) і кваліфікує її дії за ч.1 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, її особу: раніше не судима, позитивно характеризується, її неповнолітній вік.

  Щире розкаяння у вчиненому, вчинення злочину в неповнолітньому віці судом визнається як пом”якшуючі покарання обставини, обтяжуючих – не вбачається.

Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудної, а також і те, що згідно ст.12 КК  України вчинений нею злочин віднесений до  середньої тяжкості злочинів, суд вважає за необхідне визначити їй покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи зазначені обставини, неповнолітній вік підсудної, яка раніше не судима, що викрадену річ повернуто потерпілій, суд дійшов до висновку про можливість виправлення підсудної без відбування покарання, а тому на підставі ст.75, 104 КК України вважає за можливе звільнити її від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки відповідно до ст.76 КК України.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

 ОСОБА_3 визнати винуватою за ч 1 ст. 185  КК України і призначити їй покарання у виді  1 /одного/ року позбавлення волі.

    На підставі ст.75, 104 КК України звільнити засуджену від відбування призначеного покарання з іспитовим строком  на 1 /один/ рік.

    На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

    Запобіжний захід засудженій залишити попередній – підписку про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком чинності.

    Речовий доказ-зазначений у вироку телефон залишити за потерпілою.

    Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

    Суддя: