У Х В А Л А

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 14 червня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від  24 квітня 2006 року, яким           

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

не судимого в силу ст. 88  КК України,

засуджено за ч. 2 ст. 185  КК України на  1 рік обмеження волі, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він у грудні 2002 року, шляхом вільного доступу, з недіючої лінії електропередач біля току ПСП “Веста” у с. Садовому Нижньогірського району Автономної Республіки  Крим, таємно викрав 13 металевих траверсів ТМ-1 вартістю 67,83 грн. за один траверс, заподіявши Нижньогірському РЕМ ВАТ “Крименерго” матеріальної шкоди на загальну суму 881,79 грн.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненому злочині, ставить питання про зміну постановленого вироку у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Указує, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 185 на ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки в силу ст. 88 КК України він вважається  не судимим.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 88 КК України особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або звільнені від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються  такими, що не мають судимості.

З матеріалів справи убачається, що постановою Нижньогірського районного суду АР Крим від 16 січня 2002 року ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання за ч. 2 ст. 81  КК України (1960 р.)  на підставі  п.п. “а”, “б” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 5 липня 2001 року.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 88 КК України особи, звільнені від покарання, визнаються такими, що не мають судимості.

ОСОБА_1 також засуджено вироком від 28 лютого 2003 року за ч. 2 ст. 185  КК України на 2 роки позбавлення волі та звільнено на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Проте злочин за оскаржуваним вироком вчинено ОСОБА_1 у грудні 2002 року, тобто до постановлення попереднього вироку від 28 лютого 2003 року.

Отже, суд, засудивши ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185  КК України за крадіжку чужого майна за кваліфікуючою ознакою повторність, неправильно застосував кримінальний закон.

За таких обставин судові рішення підлягають зміні, а дії засудженого ОСОБА_1 - перекваліфікації з ч. 2 на ч. 1 ст. 185 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394-396 КПК України,                 колегія суддів

        у х в а л и л а :

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від  24 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити, перекваліфікувати його дії із ч. 2 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 185 КК України.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання, призначеного судом.

У решті вирок залишити без зміни.

                                                                        С у д д і :

Кривенда О.В.                          Мороз М.А.                                    Пошва Б.М.